“Я в країні вишневій зросла – дівча з золотою косою…” (До 110-річчя від дня народження Наталі Лівицької-Холодної)

Abstract

У статті оглянуто сторінки непростої біографії самобутньої поетки-емігрантки Наталі Лівицької- Холодної. Увагу акцентовано на мотивах розлуки з Україною, любові до рідної землі, на одвічній проблемі чужинця й вигнанця.The paper reviews the hard biography of a highly original émigré poetess Natalia Livytska-Holodna. The author focuses on the motifs of separation from Ukraine, of love to her native land, as well as of the privations of the exiles’ life typical of Livytska-Holodna’s poetry.В статье рассмотрены страницы непростой биографии самобытной поэтессы-эмигрантки Наталии Ливицкой-Холодной, мастерски экстраполированной в поэтические тексты. Внимание акцентировано на мотивах разлуки с Украиной, любви к родной земле, на извечной проблеме чужестранца и изгнанника.