К геоморфологии дна Cевастопольской бухты

Abstract

Геоморфологический анализ батиметрического материала и результаты непрерывного сейсмопрофилирования позволили установить, что в формировании основных черт рельефа большую роль сыграли дизъюнктивные дислокации. Низовья р. Черной заложены по разлому северо-западного направления; очертания Севастопольской бухты определены грабеном с признаками правосторонних сдвиговых деформаций; третье значительное разрывное нарушение предполагается между мысами Херсонес и Коса Северная. Разрывные нарушения предопределили рисунок эрозионно-аккумулятивной сети. Днище ложбины Севастопольской бухты – погребенные и затопленные низовья долины р.Черной – выражено в рельефе дна до глубин 31 – 32 м; мощность её осадочного заполнения, состоящего из двух частей, достигает 20 м. Тальвеги балок – бывших притоков р.Черной – прослеживаются до глубин: Южная и Карантинная 18 – 19 м; Стрелецкая, Камышовая и Казачья 31 – 32 м. Большую роль в оформлении современных очертаний берегов сыграла абра- зия, признаки воздействия которой особенно значительны на глубинах менее 20 м. В ходе послеледниковой трансгрессии на месте Севастопольской бухты некоторое время существовал лиман, отгороженный пересыпью на входе в бухту. Берег тогда располагался на современных глубинах около 16 м.

Геоморфологічний аналіз батиметричного матеріалу і результати безперервного сейсмопрофілювання дозволили встановити, що у формуванні основних меж рельєфу велику роль зіграли диз'юнктивні дислокації. Пониззя р. Чорною закладені по розлому північно-західного напряму; контури Севастопольської бухти визначені грабеном з ознаками правосторонніх сдвігових деформацій; третє значне розривне порушення передбачається між мисами Херсонес і Коса Північна. Розривні порушення зумовили малюнок ерозійно-акумулятивної мережі. Днище улоговини Севастопольської бухти – похоронені і затоплені пониззя долини р. Чорною – виражено в рельєфі дна до глибин 31 – 32 м; потужність її осадового заповнення, що складається з двох частин, досягає 20 м. Тальвеги балок – колишніх припливів р. Чорною – просліджуються до глибин: Південна і Карантинна 18 – 19 м; Стрілецька, Очеретяна і Козача 31 – 32 м. Велику роль в оформленні сучасних контурів берегів зіграла абразія, ознаки дії якої особливо значима на глибинах менше 20 м. В ході післяльодовикової трансгресії на місці Севастопольської бухти деякий час існував лиман, відгороджений пересипом на вході в бухту. Беріг тоді розташовувався на сучасних глибинах близько 16 м.

The geomorphological analysis of bathymetry and results of continuous seismic profiling allowed revealing that during forming of basic parameters of relief the disjunctive dislocations are of great concern. The lower Chernaya River filles along fault of north-western direction; the outlines of the Sevastopol bay are defined by graben with the signs of right-side shift deformations; the third considerable break violation is assumed between capes Khersones and The Bar Severnaya. The break violations predetermined the picture of erosive and accumulative network. The bottom of the Sevastopol Bay (buried and flooded lower Chernaya River) is shown in bottom relief upto 31 – 32 m depth; power of sedimentary filling, being composed of two pieces, arrives at 20 m. The ravine talwegs, the former influxes of the Chernaya River, are traced to the depths: for the Yujnaya and Karantinnaya Bays 18 – 19 m; the Streletckaya, Kamyshovaya and Kazachya Bays 31 – 32 m. The large role in formation of modern coast outline was played by an abrasion, signs of it influence is rather considerable on 20 m depth and less. During a postglacial transgression there was an estuary in place of the Sevastopol Bay for some time, the Bay was enclosed by bar. The coast was disposed on modern depths about 16 m.