Володарі-мученики: сценарії та моделі святості

Abstract

У статті розглядається становлення культу князів-страстотерпців на прикладі агіографічних текстів — Несторового Читання та Сказання-Повідання. Подано ґрунтовний історіографічний огляд публікацій останніх десятиліть. Показано основні напрямки дослідження Борисо-Глібських текстів, котрі все ще спираються в своїй основі на синкретизм, династизм та етатизм, що проектуються на минуле. У основі оповідей про забиття Бориса й Гліба — візантійська риторика та західно-европейські традиції творення культу володаря-мученика.

В статье рассматривается развитие культа князей-страстотерпцев на основе агиографических текстов в Несторовом Чтении и Сказании. Сделан историографический обзор публикаций по теме за последние десятилетия. Показаны основные направления в изучении Борисо-Глебских текстов, которые все еще опираются преимущественно на синкретизм, династичность и этатизм, проектируемые на историческое прошлое. В основе текстов об убийстве Бориса и Глеба — византийская риторика и западно-европейские традиции создания культа правителя-мученика.

The topic of the current article is the development of the cult of passionbearers investigated on the ground of hagiographical texts devoted to prices — Nestor’s Homily and Sermon. The essential analysis of historiography devoted to the topic of the first local saints during last decades is conducted. The chief points of the research of Borys and Hlib narratives are still grounded mostly on the treatment of the past though syncretistic, dynastic ideals, and etatism. The crucial for the texts dedicated to the assassination of Borys and Hlib were Byzantine rhetoric and West European traditions in the creation of the cult of murdered rulers.