F-Wave in the Upper Extremities of Patients with Primary Torsion Dystonia

Abstract

We investigated characteristics of the F-waves in the upper limbs of patients suffering from primary torsion dystonia (PTD) by means of surface-electrode electromyography. Single electric stimulation was used to obtain optimum M-responses from the m. abductor pollicis brevis (median nerve) and m. abductor digiti minimi (ulnar nerve). Ten consecutive supramaximum electrical stimuli were applied to each nerve to obtain F-waves from the wrist. In general, the registered M-response latencies and amplitudes, as well as conduction velocities via all inspected nerves, demonstrated no significant deviations from the normal ranges. Nearly all investigated patients, except one, had normal F-wave minimal latencies. The mean amplitudes of F-waves from both median and ulnar nerves were higher than the average F-wave amplitudes described in the literature. The frequency of occurrence of F-waves in both median and ulnar nerves was greater than in the norm. According to our results, it can be concluded that the amplitude and, to some extent, frequency rather than the latency of F-waves are important in the studies of patients with PTD. Increased amplitudes and frequencies reveal changes in the excitability of alpha motoneurons, which could be accepted as a measure of a disturbed interneuronal balance probably caused by alterations in the suprasegmental control mechanisms related to PTD.

Ми досліджували характеристики F-хвилі в нервах верхніх кінцівок пацієнтів, що страждали на первинну торсіонну дистонію (ПТД); використовували стандартну техніку електроміографії з відведенням поверхневими електродами. Застосовували поодинокі супрамаксимальні електричні стимули для отримання оптимальних М-відповідей m. abductor policis brevis (подразнення n. medianus) та m. abductor digiti minimi (подразнення n. ulnaris); F-хвилі відводили на рівні зап’ястка. В цілому зареєстровані латентні періоди та амплітуди М-відповідей, як і швидкості проведення по досліджених нервах, не демонстрували драматичних відхилень від нормальних діапазонів значень. Середні амплітуди F-хвиль y n. medianus та n. ulnaris були вищими, ніж описані в літературі. Частота реєстрації F-хвиль в обох нервах була вищою, ніж у нормі. Згідно з нашими результатами, амплітуда та (до деякої міри) частота реєстрації F-хвиль є параметрами, що заслуговують на увагу при обстеженні пацієнтів із ПТД. Вищі значення амплітуд та частоти виникнення F-хвиль вказують на зміни збудливості альфа-мотонейронів. Такі значення можуть розглядатись як показники дисбалансу в інтернейронних системах, вірогідно, пов’язані зі зрушеннями в механізмах супрасегментарного контролю при ПТД.