Засвідчення і свідки шляхетських тестаментів першої половини XVIII ст. (за матеріалами Львівського ґродського суду)

Abstract

У статті здійснено аналіз шляхетських заповітів, які в першій половині XVIII ст. були вписані до реляційних книг Львівського ґродського суду, зокрема розглянуто способи засвідчення заповітів – субскрипції тестаторів та свідків у текстах актів, особовий та чисельний склад осіб, що підписалися, зміст формул та термінологію тестацій. Інститут тестаментових свідків не був чітко реґламентованим у коронному законодавстві. На практиці при укладенні та завіренні шляхетських заповітів були присутніми майже винятково вихідці зі шляхти різного статусу (родичі-спадкоємці, екзекутори, маґнати, урядники, військові) та духовні особи; подекуди свідками виступали представники чернечого стану та міщани. Загалом свідками ставали наближені до бажаючих скласти заповіт особи.

The article analyses the nobility wills that were included to relational books of L’viv City Court in the first half XVIII century, particularly examines attempts to testify them. The institute of will witnesses from legal point of view was not distinctly regulated in state laws. On practice while making and attesting nobility wills mostly exceptionally noblemen of different status (relatives-heirs, executors of the last will, retinues, magnates, statesmen, military men) and ecclesiastics; sometimes the witnesses were representatives of monkery and bourgeois. In general people close to those who made a persons will became the witnesses.