Приписки на полях Крымских Библий. Фальсифицированный источник и археологические реалии

Abstract

В статье проанализирован один из самых спорных письменных источников по истории Хазарии. Это т. н. Приписки на полях Крымских Библий. В настоящее время установлено, что все Приписки являются плодом творчества А. Фирковича и не могут рассматриваться в качестве исторических источников. Тем не менее, приведенный в работе анализ археологической ситуации в восточной Таврике в середине Х века свидетельствует о том, что многие сведения Приписок подтверждаются археологическим материалом. Естественно, А. Фирковичу он известен не был. Если бы не сочинительский дар караимского патриарха, их вполне можно было бы использовать для исторических построений.

В статті проаналізовано одне з найбільш спірних писемних джерел з історії Хозарії. Це т.з. Приписки на берегах Кримських Біблій. На теперішній час встановлено, що всі Приписки є плодом творчості А. Фірковича й не можуть розглядатися в якості історичних джерел. Проте, наведений в роботі аналіз археологічної ситуації у східній Тавриці в середині Х ст. свідчить про те, що багато відомостей Приписок підтверджуються археологічним матеріалом. Природно, що А. Фірковичу він відомий не був. Коли б не творчий дар караїмського патріарха, їх цілком можна було б використати для історичних побудов.

In the article one of the most debatable writing sources on history of Khazaria is analyzed. It so-called Postscripts on the fields of Crimean Bibles. It is presently set that all Postscripts are the fruit of work of А. Firkovich and can not be examined as historical sources. Nevertheless, analysis of archaeological situation in east Taurica in the middle of Х century driven to work testifies that much information of Postscripts is confirmed by archaeological material. Naturally А. Firkovich it was not known. If it were not the gift of writing of karaim patriarch, they fully can be used for historical constructions.