Принципы охраны карстовых территорий

Abstract

Карстовые объекты отличаются высокой аттрактивностью и часто охраняются законом. Опыт их охраны и эксплуатации показывает, что несмотря на высокий природо-охранный статус, часто имеет место их деградация. Одной из причин этого обстоятельства является недоучет природной специфики карстовых объектов и территорий. Она заключается в том, что карстовый процесс имеет системообразующее значение и, определенным, закономерным образом организует среду своего развития, образуя территориально единые и функционально целостные образования – карстовые геосистемы (КГС).

Карстові об´єкти вирізняються високою атрактивністю і часто охороняються законом. Досвід їх охорони та експлуатації показує, що не дивлячись на високий природо-охоронний статус, часто має місце їх деградація. Одна з причин цієї обставини – недоврахування природничої специфіки карстових об´єктів і територій. Вона полягає в тому, що карстовий процес має системоорганізуюче значення і певним, закономірним чином організує середовище свого розвитку, утворюючи територіально єдині і функціонально цілісні утворення – карстові геосистеми (КГС).

Karst objects are characterised by high attractivity and often protected by low. However, the experience of their protection shows that in spite of high nature-protected status their progressive degradation often takes place. One of the reasons for this is that natural specifics of karst objects and areas is not taken into account. It is that karst process is a system-forming one, which organise (according to given regularities) the environment of its development and forms territorially unified and functionally whole formations – karst geosystems (KGS).