Проблемы датирования азиатских материалов эпохи ранних кочевников и вопросы синхронизации их с древностями Восточной Европы

Abstract

В статье рассматриваются вопросы датирования азиатских древностей эпохи ранних кочевников, для которых отсутствуют исторические даты и абсолютная хронология может опираться только на датированные естественно-научными методами представительные комплексы. На примере наборов стрел из ранних погребенийтагарской культуры демонстрируется необходимость коренного пересмотра ее хронологии и модели эволюционного развития. Предлагается методологический подход для возможности синхронизации азиатских материалов со скифской хронологией, который демонстрирует взаимосвязь культурно-исторических процессов в степях Азии и Восточной Европы.

Традиційні хронологічні установки, що склалися за всю історію вивчення старожитностей Сибіру, в останні роки все більше вступають у протиріччя з новими матеріалами. Хронологічними реперами у Центральній Азії і Південному Сибіру зараз можуть виступати добре датовані комплекси «царських» курганів ранньоскіфського часу Туви, деякі матеріали яких знаходять відповідності у старожитності віддалених регіонів, що мають письмову традицію. Проблема розглядається на прикладі хронології тагарської культури.

Traditional archaeological chronology of Siberia is being in variance with the new data nowadays. Well dated complexes of «tsar’s» kurgans of Tuva that gave some artifacts that have analogies in distant regions with written tradition can provide scholars with chronological frames for Central Asia and South Siberia. This problem is reviewed on an example of chronology of tagarskaya culture.