Телевізор у побуті як об'єкт етнологічного дослідження на Одещині

Abstract

У статті зроблено спробу показати символічність телевізора (як одного з проявів масової культури та яскравого елемента глобалізації) у міському та сільському варіантах культури, а також – як невід’ємного атрибута побуту сучасного житла. Доведено, що телевізор перестав бути інноваційним предметом, а навпаки став традиційним для матеріальної культури міста та села. Символічність телевізора зумовлена його різноманітними функціями (соціальна, комунікативна, ритуальна та дозвíльна).

В статье совершена попытка продемонстрировать символичность телевизора (как одного из проявлений массовой культуры и яркого элемента глобализации) в городском и сельском вариантах культуры, а также – как неотъемлемого атрибута быта современного жилья. Доказано, что телевизор перестал быть инновационным предметом, а наоборот стал традиционным для материальной культуры города и села. Символичность телевизора обусловлена его разнообразными функциями (социальная, коммуникативная, ритуальная и досуговая).

The attempt to show the symbolicalness of the TV set (as one of the manifestations of masscult and a striking element of globalization) in city and rural variants of culture, and also as the inalienable attribute of the mode of modern life, is made in the article. It is proven that the TV set has ceased to be an innovative object and has become a traditional thing for the material culture of the city and village. The symbolicness of the TV set is caused by its diverse functions (as social, communicative, ritual, and licensing).