Господарський простір українсько-російського порубіжжя в реаліях повномасштабної війни

Abstract

Актуальність проблематики сучасних етнологічних, соціокультурних та антропологічних досліджень головно визначають реалії воєнного сьогодення. Зміщення фокусу уваги в іншу пошуково-дослідницьку площину вимагає напрацювання нових підходів і методології, розробки інструментарію, створення джерельної бази, а також залучення досвіду студіювання збройних конфліктів зарубіжними колегами. Обґрунтованого наукового вивчення потребує прифронтовий ландшафт. Відповіддю на цей виклик часу є результати дослідження, представлені в пропонованій статті. Уперше в поле зору української етнології потрапляє господарський простір українсько-російського пограниччя. Спираючись на польові етнографічні матеріали й спостереження, відкриті візуальні джерела, авторка подає власне бачення того, як нинішня війна віддзеркалюється на господарському просторі, на окремих його сегментах, практиках і поведінці українців. У своїх судженнях вона заразом окреслює спектр аспектів і напрями, які доцільно було б розробляти в контексті вивчення цієї проблематики в майбутньому. Зокрема, акцентовано на тому, що адаптуючись до екстремальних умов, мешканці порубіжжя всіляко намагаються зберегти в обжитому до війни просторі життєдіяльності традиційні поведінкові моделі й багатовіковий досвід, дбають про його функціональність. Окрему увагу приділено етнопсихологічним питанням, феномену топофілії, адаптивності. Викладено також міркування щодо зміни функцій господарського простору, формування інакшого сприйняття певних його сегментів і створення їх образів, стирання одних узвичаєних правил та увиразнення інших. Висновки до статті містять провідну думку про те, що в реаліях війни господарський простір існує доти, доки там ведеться життя, а окремі його компоненти заразом можуть набувати нових ролей і наповнюються новими практиками.

The realities of wartime largely determine the relevance of the issues of contemporary ethnological, sociocultural, and anthropological studies. Shifting the focus of attention to another research area requires developing new approaches and methodologies, creating tools, establishing a source base, and involving the experience of foreign colleagues in studying armed conflicts. The frontline landscape needs a well-founded scientific study of it. The results of the research presented in this article provide an answer to this contemporary challenge. For the first time, the economic space of the Ukrainian-Russian borderland comes into the field of Ukrainian ethnology. Based on field ethnographic materials and observations, as well as open visual sources, the author presents her own vision of how the current war is reflected in the economic space, its individual segments, practices, and behavior of Ukrainians. In her judgment, she also outlines the range of aspects and directions that would be advisable to develop in the context of studying this issue in the future. In particular, it is emphasized that, adapting to extreme conditions, residents of the borderlands are trying to preserve traditional patterns of behaviour and centuries of experience in the living space they inhabited before the war, and take care of its functionality. Particular attention is paid to ethnopsychological issues, the phenomenon of topophilia, and adaptability. The article also provides considerations on changing the functions of economic space, forming a change in the perception of certain segments and the creation of their images, the disappearance of some customary rules, and the emphasis on others. The conclusions to the article contain the main idea that in the realities of war, economic space exists as long as life is conducted there, and its individual components can simultaneously take on new roles and be filled with new practices.