Купецькі товариства як самоврядні станові інституції (остання третина ХІХ — початок ХХ ст.)

Abstract

Аналізується діяльність купецьких товариств як самоврядних станових інституцій у містах українських губерній Російської імперії в останній третині ХІХ — на початку ХХ ст. З’ясовано, що таким чином купці відстоювали підприємницькі інтереси, посилювали економічну й соціальну інтеграції свого стану. Наголошується, що після набуття чинності Міським положенням 1870 р. купецькі товариства, для яких до того було характерне переплетення функцій станового та міського самоврядування, в умовах переходу від традиційного укладу до індустріального набували рис не лише провідної інституції станового купецького управління, а й одного з елементів громадянського суспільства, що починало зароджуватися. Такі об’єднання в містах України формували насамперед простір комунікації купецької громади, змістовим наповненням якого були професійні та освітньо-благодійні устремління. З’ясовано, що купецькі товариства, котрі реально функціонували в економічно більш значних центрах, насамперед в Одесі, Києві, Харкові, Катеринославі, у нових умовах пореформеного часу, зокрема з кінця ХІХ ст., найбільшу увагу приділяли благодійності у сфері освіти, передусім комерційної. Зазначається, що питання, які обговорювалися в купецьких товариствах, часто не становили загального інтересу для всього підприємницького загалу. Натомість ці корпоративні інституції в умовах капіталістичної модернізації ставали тими осередками, навколо яких формувалися підприємницькі організації, перш за все біржові товариства.

In this article analyzed the activity of the merchant communities as a selfgoverning class institutions in the towns of Ukrainian provinces of the Russian Empire in the last third of XIX — early XX centuries. Author found that in this way merchants defended their entrepreneurial interests, enhanced economic and social integration of their estate. The attention is paid that after City Reform of 1870 implementation, merchant communities (before the reform they had typical interlacing of functions of class and municipal self-government) in the conditions of the transition from the traditional mode to the industrial acquired the trait not only of the leading institution of the class merchant’s administration, but also one of the elements a civil society that just began to arise. In the cities of Ukraine, the associations like this had formed uppermost the communication area of the merchant’s community with the informative content of professional and educational-charitable aspirations. Author determined that merchant’s societies with the real activity in the most significant economical centers like Odessa, Kyiv, Kharkiv, Ekaterinoslav, in the new after-reform conditions (mostly from the end of the XIX century), paid the biggest attention to the charity in the educational field, primarily business education. Also, in the article noted that the questions discussed in the merchant circles, often weren’t interesting for whole business community. Instead of it, these corporate institutions in the conditions of capitalist modernization became the nucleuses around that formed the entrepreneurial organizations and first of all stock exchanges.