«Життєвий світ» і «фольклор» («дотеоретичний досвід», «народне знання»): до питання про феноменологічний метод вивчення сучасної фольклорної свідомості різних субкультур

Abstract

Стаття присвячена розгляду одного із центральних понять феноменології – «життєвий світ», його взаємозв’язків із фольклористичними поняттями «фольклор», «народне знання», «народний досвід», «фольклорна свідомість етносу». Авторка стверджує, що, з одного боку, сучасна позитивістська наука, засвоївши термін «життєвий світ», розширила сферу вживання цього поняття, однак зігнорувала первісним його значенням, яке сформував і ввів до наукового обігу Е. Гуссерль. З другого боку, з погляду фольклористики, первісне значення терміна «життєвий світ» потрібно розширити, оскільки «дотеоретична свідомість» фіксує не тільки «очевидності» християнського, але й дохристиянського досвіду. Розмежування дотеоретичного і теоретичного досвіду, фольклорної (народної) і наукової свідомості й сьогодні залишається важливим, адже архаїчні моделі фольклорної реальності й наукова (фізикалістська) модель світу фіксують почасти різні уявлення щодо структури світу та місця в ньому людини.

Статья посвящена рассмотрению одного из центральных понятий феноменологии – «жизненный мир», его взаимосвязей с фольклористическими понятиями «фольклор», «народное знание», «народный опыт», «фольклорное сознание этноса». Автор утверждает, что, с одной стороны, современная позитивистская наука, усвоив термин «жизненный мир», расшириласферу этого понятия, но проигнорировалаего первичное значение,сформулированное и введенное в научный обиход Э. Гуссерлем. С другой стороны, с точки зрения фольклористики, первичное значение термина «жизненный мир» должно быть уточнено, поскольку «дотеоретическое сознание» фиксирует не только «очевидности» христианского, но и дохристианского опыта. Разграничение дотеоретического и теоретического опыта, фольклорного (народного) и научного сознания и сегодня важно, ведь архаические модели фольклорной реальности и научная (физикалистская) модель мира фиксируют отчасти разные представления относительно структуры мира и места в нем человека.

The paper deals with the consideration of one of the central universals of phenomenology – the living world (Lebenswelt), as well as its interrelations to the folkloristic concepts – folklore, folk knowledge, folk experience, and folkloric consciousness of ethnic groups. The authoress asserts that the modern positivistic science, having acquired the term living world, extended the sphere of usage of this notion while disregarding its initial meaning formed and introduced into scientific practice by Edmund Husserl. On the other hand, from a perspective of the study of folklore, it is necessary to expand the primary sense of the term living world since the pre-theoretical consciousness records the evidence not only of the Christian but also the pre-Christian experiences. The demarcation of pre-theoretical and theoretical experiences, between folkloric (popular) and scientific consciousness still remains important since the archaic models of folkloric reality and the scientific (physicalistic) world model record partly different conceptions of world structure and a place of man in it.