Впровадження практик світового досвіду антикризового управління підприємствами

Abstract

У статті доведено необхідність глибшого дослідження сутності та специфіки антикризового управління підприємствами в Україні з метою прискорення процесу виходу економіки з кризового стану. Розглянуто міжнародний стандарт ISO 22301 за основними показниками ефективного управління безперервністю бізнесу, що включає превентивне управління ризиками та структуроване управління в надзвичайних ситуаціях. Проведено аналіз ключових бізнес-ризиків підприємств. Наведено приклади антикризового управління на міжнародному рівні як інструменту вдосконалення бізнес-процесів підприємств. Продемонстровано застосування матриці «Продукт-ринок». Обґрунтовано напрямки розвитку антикризового управління та управлінських рішень, спрямованих на посилення тенденцій розвитку антикризового управління підприємствами в Україні.

The article proves the need for a deeper study of the essence and specifics of anti-crisis management of enterprises in Ukraine with the aim of accelerating the process of exiting the economy from a crisis state. The international standard ISO 22301 is considered for the main indicators of effective business continuity management, which includes preventive risk management and structured management in emergency situations. An analysis of key business risks of enterprises was carried out. Examples of anti-crisis management at the international level as a tool for improving the business processes of enterprises are given. The application of the “Product-market” matrix is demonstrated. The directions of the development of anti-crisis management and management decisions aimed at strengthening the trends of the development of anti-crisis management of enterprises in Ukraine are substantiated. Within the framework of the conducted research, the need for a more in-depth analysis of the essence, content and specifics of anti-crisis management of enterprises was established. This necessity is due to the fact that anti-crisis management is a key tool for ensuring the financial stability of economic entities and an activator of the country’s socio-economic development, which in the conditions of modern Ukraine acquires special importance. Unfortunately, the involvement of Ukrainian enterprises in modern anti-crisis management procedures, even in the pre-war period, was insufficient, which prevents the full potential of this tool from being used. In order to improve the situation in the work, the ways of increasing the involvement of business entities in the global experience in the field of anti-crisis management of enterprises are substantiated. Further research should be aimed at developing a roadmap for creating conditions for training specialists in anti-crisis management of enterprises in Ukraine. This will speed up the process of bringing Ukraine out of the crisis state in the post-war period.