Зміна ударної в’язкості сталі 12Х1МФ під час експлуатації парогонів ТЕС

Abstract

Виявлено, що у вихідному стані ударна в’язкість сталі 12Х1МФ за кімнатної температури найчастіше вища, ніж за підвищеної (545°С), як для металу із задовільною, так і бракованою мікроструктурою. Показано, що в умовах тривалої експлуатації парогонів ТЕС ударна в’язкість сталі за кімнатної температури зазвичай знижується, водночас за робочої змінюється несуттєво, а отже, опір крихкому руйнуванню металу стає нижчим, ніж за підвищеної (робочої). Виявлено випадки анізотропії ударної в’язкості металу, вирізаного зі згину парогону з тріщиноподібними дефектами. Визначено кореляційну залежність ударної в’язкості за кімнатної температури із відносним звуженням, одержаним під час випроб на статичний розтяг.

В отличие от исходного состояния после длительной эксплуатации ударная вязкость металла паропровода при комнатной температуре ниже, чем при рабочей. Он при наличии трещиноподобных дефектов характеризуется анизотропией ударной вязкости. Снижение относительного сужения, как правило, сопровождается падением ударной вязкости, хотя разброс значений существенный.

Contrary to the initial state the impact toughness of pipe-line metal after longtime service at room temperature is lower than than at the service one. The pipeline metal in the presence of crack-like defects is characterized by the anisotropy of impact toughness. The decrease of the relative narrowing in area is accompanied, as a rule, by the decrease of impact toughness, although the scattering of values is significant.