Музейний предмет: правова дефініція та новітні тенденції розвитку музейної справи

Abstract

У статті проаналізовано зміст закріплених в українському законодавстві правових дефініцій термінів «предмет музейного значення» та «музейний предмет», зокрема їх відповідність сучасним тенденціям у розвитку музеології та музейної справи. З'ясовано, що їх зміст не охоплює нерухомі та нематеріальні об'єкти спадщини, які становлять неодмінну складову культурного надбання України і фактично включені сьогодні в сферу музейної діяльності. Головною причиною таких серйозних упущень є те, що в українському законодавстві ключовим елементом визначень термінів «музейний предмет», «предмет музейного значення» є термін «культурні цінності». Дефініція останнього закріплена у Законі України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» і орієнтована в першу чергу на вирішення завдань регулювання переміщення культурних цінностей через митний кордон. Саме тому в дефініції терміну «культурні цінності» акцент свідомо ставиться на матеріальну рухому спадщину. Проте такий підхід не враховує музейної специфіки. Виключення нерухомих, нематеріальних об'єктів зі змісту правової дефініції «музейний предмет» веде до непоправних втрат спадщини. Обґрунтовано необхідність перегляду вказаних правових дефініцій на законодавчому рівні з метою включення до їх змісту усіх складових культурної спадщини.

The article analyzes the content of legal definitions of the terms “potential museum object” and “museum object” fixed in the Ukrainian law. The author examines their accordance to modern trends of museology and museum practice. It was found that the content of legal definitions does not include objects of immovable and intangible heritage. These types of heritage are important part of the cultural heritage of Ukraine and in fact they included today in the sphere of museum activities. The main reason for such serious omissions is the fact that the key element of definitions of the terms “museum object”, “potential museum object” in Ukrainian legislation is the term “cultural values”. The definition of the last one is fixed in the Law of Ukraine “On Export, Import and Return of Cultural Values” and focused primarily on solving problems of regulating the movement of cultural values across the customs border. That is why the definition of the term “cultural values” emphasis on movable material heritage. However, this approach does not take into account the museum features. The exclusion of immovable, intangible objects from the content of the legal definition of “museum object” leads to irreversible loss of heritage. The article offers to review legal definitions of the terms “museum object”, “potential museum object” in Ukrainian law and include to content of these definitions all components of the cultural heritage.

В статье проанализировано содержание закрепленных в украинском законодательстве правовых дефиниций терминов «предмет музейного значения» и «музейный предмет», в частности их соответствие современным тенденциям в развитии музеологии и музейного дела. Установлено, что их содержание не учитывает недвижимые и нематериальные объекты наследия, которые составляют неизменную составляющую культурного наследия Украины и фактически включены сегодня в сферу музейной деятельности. Главной причиной таких серьезных упущений является то, что в украинском законодательстве ключевым элементом определений терминов «музейный предмет», «предмет музейного значения» является термин «культурные ценности». Дефиниция последнего закреплена в Законе Украины «О вывозе, ввозе и возвращении культурных цінностей» и ориентирована в первую очередь на решение задач регулирования перемещения культурных ценностей через таможенную границу. Именно поэтому в дефиниции термина «культурные ценности» акцент сознательно ставится на материальное движимое наследие. Однако такой подход не учитывает музейной специфики. Исключение недвижимых, нематериальных объектов из содержания правовой дефиниции «музейный предмет» ведет к невосполнимым потерям наследия. Обоснована необходимость пересмотра указанных правовых дефиниций на законодательном уровне с целью включения в их содержание всех составляющих культурного наследия.