Павло Скоропадський: перші роки на еміграції

Abstract

У статті йдеться про практично недосліджений у сучасній історіографії період життя й діяльності Павла Скоропадського. Опинившись у січні 1919 р. у Німеччині, гетьман упродовж наступних двох років зазнав ідеологічної трансформації, остаточно позбувшись федералістичних ілюзій, визнавши необхідність розбудови незалежної української держави, порвавши стосунки зі своїми колишніми співробітниками, котрі обстоювали ідею тісних зв'язків майбутньої України з відновленою Росією. Відбулося його зближення з українськими хліборобами-демократами (В.Липинський, С.Шемет, О.Скоропис-Йолтуховський), що стало запорукою формування впливового гетьмансько-консервативного руху на чужині.

The article deals with the unknown in the historical literature period of Pavlo Skoropads'kyi life. After immigrating to Germany in January 1919 the Hetman at next two years radically changed his ideological views. He denied his previous federalistic illusions and recognized the necessity of Ukrainian national independent state. P.Skoropads'kyi broke his ties with his previous employees who supported the idea of tight connections between future Ukraine and renew Russia. On the contrary, he closed to the Ukrainian khliborob democracy party (V.Lypyns'kyi, S.Shemet, O.Skoropys-Yoltukhovs'kyi) and put the beginning to the influential hetman conservation movement abroad.