Сучасні міждисциплінарні студії угорсько-українського пограниччя

Abstract

В основі статті огляд і аналіз досліджень, присвячених різним аспектам українсько-угорських контактувань, зосібна, вміщених у колективній монографії академічного Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича, який здійснює їх у межах одного з напрямів своєї діяльності, а саме визначення самобутності українців через їхні зв’язки з іншими країнами, культурами, національними спільнотами. Предметом аналізу в книзі «Угорсько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення» (2020) став обшир актуальних як історичних, так і сучасних проблем і питань з даного терену з доволі розлогою тематикою – історичною, політичною, лінгвістичною, етнографічною, соціокультурною, релігійною, освітньою та ін., здебільшого у сув’язі із Закарпаттям, де мешкає чимала угорська нацменшина. До реалізації проекту було залучено фахівців з усієї України і почасти з Угорщини, природно, із власне Інституту, інших установ Львова, а ще Івано-Франківська, Будапешта, Києва, Ужгорода, Берегового та ін. Книга складається зі вступу та чотирьох великих розділів: «Угорсько-український кордон: формування, особливості, трансформації», «Угорсько-українське пограниччя в історичній ретроспективі», «Самоідентифікація населення угорсько-українського пограниччя» та «Сучасні політичні, культурні й освітні проблеми пограниччя». Студії, представлені в кожному з розділів, цінні новітнім трактуванням проблем, заповненням існуючих інформаційних лакун, використанням найновішої методи аналізу, окресленням нових завдань і напрямів у згадуваній тематиці тощо. Зі свого боку, авторка долучає й дотичні до тематики інші розробки з даних питань, власні роздуми та пропозиції, вважаючи, що пожвавлення на терені українсько-угорських студій в Україні та Угорщині є позитивною тенденцією як у науковому, так і в політичному сенсі.This article is based on a review and analysis of research on various aspects of Ukrainian-Hungarian contacts, especially included in the collective monograph of the Ivan Krypiakevych Academic Institute of Ukrainian Studies, which carries them out within one of the areas of its activity, namely – determining the identity of Ukrainians through their ties with other countries, cultures, national communities. The subject of analysis in the book Hungarian-Ukrainian Borderland: Ethno-Political, Linguistic and Religious Criteria of Self-Identification of the Population (2020) is formed with a number of current both historical and contemporary problems and issues in this field with a fairly wide range of topics – historical, political, linguistic, ethnographic, socio-cultural, religious, educational, etc., mostly in connection with Transcarpathia, where a large Hungarian minority lives. The project has involved specialists from all over Ukraine and partly from Hungary, of course, from the Institute itself, other institutions in Lviv, as well as Ivano-Frankivsk, Budapest, Kyiv, Uzhhorod, Berehove, and others. The book consists of an introduction and four major parts: “Hungarian-Ukrainian Border: Formation, Features, Transformations”, “Hungarian-Ukrainian Borderland in Historical Retrospective Review”, “Self-Identification of the Population of the Hungarian-Ukrainian Frontier” and “Modern Political, Cultural and Educational Problems of the Borderland”. The studies, submitted in each of the chapters are valuable for the latest interpretation of the problems, filling the existing information gaps, use of the latest methods of analysis, outlining new tasks and directions in the mentioned topics, etc. For her part, the authoress adds other results on these issues, her thoughts, and suggestions, believing that the revival of Ukrainian-Hungarian studies in Ukraine and Hungary is a positive trend in scientific as well as political senses.