Вуличний простір міст українських губерній у контексті модернізаційних процесів другої половини ХІХ — початку ХХ ст.

Abstract

Однією з важливих складових розвитку міста, що визначає якість життя у ньому, є благоустрій території, зокрема вулично-дорожньої мережі. В українських губерніях Російської імперії модернізаційні процеси у цій сфері розпочалися в першій половині ХIХ ст. із запровадження планування та цілеспрямованого улаштування твердого покриття. Однак у дореформений період місцева влада фактично не переймалася впорядкуванням вулиць. Причини такої ситуації полягали у відсутності у законодавстві відповідних норм, нестачі коштів, невмінні та небажанні очільників міст вирішувати подібні проблеми. Тому повсюдно міські дороги майже нічим не відрізнялися від сільських. Помітні зміни почали відбуватися після набуття чинності Міським положенням 1870 р., в якому благоустрій було визначено основним завданням діяльності громадських управлінь. Для забезпечення його практичного втілення міські думи шукали як різні джерела фінансування (цільові збори з населення, випуск облігацій, кредит, запасні капітали, понадкошторисні прибутки міських банків, благодійні внески), так і ефективніші матеріали (асфальт, бетон) та нові технології (гудронування). Незважаючи на те, що на початку ХХ ст. вуличний простір переважної частини міських поселень залишався маловпорядкованим, зрушення, хоч і дуже повільно, але відбувалися. Для містян же сам факт наявності кам’яних мостових і тротуарів, навіть попри створюваний їздою по них шум, уособлював добробут, краще життя та був предметом гордості.

Urban land improvement, including the road repair, is one of the important components of the city's development, which determine the quality of life in it. In the Ukrainian provinces of the Russian Empire, modernization processes in this area began with the introduction of purposeful planning and laid down durable road surface in the first half of the nineteenth century. However, in the pre-reform period, local authorities did not care urban streets construction and repair. The lack of relevant legislation, lack of funds, inability and unwillingness of city leaders to address similar problems were the reasons for this situation. So everywhere, the urban roads almost did not differ from the rural. Some changes took place after came into effect of the City Regulations of 1870. Urban land improvement was the key task of the activities of municipal government. The City Dumas were looking for various financing sources (earmarked fees from the population, issue of bonds, loans, reserve capitals, excessive city banks' profits, charitable contributions), as well as more efficient materials (asphalt, concrete) and new technologies (bitumen spraying) to ensure its practical implementation. In the early twentieth century, the street space of the overwhelming part of the urban settlements remained improvement insufficiently. Nevertheless, changes occurred, albeit very slowly. The presence of paved road and sidewalks, even in spite of their noise, embodied welfare, better life and was a subject of pride for the town dwellers.