Щодо питання походження та етнічної історії хорватів

Abstract

На початку 2000-х років видатний український мовознавець-ономаст Олексій Сильвестрович Стрижак (1925–2006) передав до архіву ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України низку своїх наукових розвідок про походження слов’янських народів і племен, а також їхніх назв. Пропонуємо читачам одну з них, присвячену хорватам та українсько-хорватській історичній і мовній взаємодії. Цю історико-етимологічну розвідку О. Стрижак здійснив на великому фактичному матеріалі, у притаманному йому живому, інколи навіть публіцистичному, стилі. Учений навів цікаві приклади «дивовижної близькості» хорватської та української мов, провів паралелі в етно- та лінгвогенезі хорватів і українців, звертаючи особливу увагу на боротьбу двох народів за збереження своєї ідентичності в умовах імперської політики денаціоналізації. У статті він торкнувся також деяких питань розвитку української ономастики, зокрема такої порівняно молодої галузі, як теоретична етноніміка; закликав колег виносити на обговорення нові дефініції (наприклад, термінологічну пару етнонім-етнофоронім). Основні монографічні праці О. Стрижака: «Назви річок Полтавщини» (1963), «Назви річок Запоріжжя і Херсонщини (Нижньонаддніпрянське Лівобережжя)» (1967), «Про що розповідають географічні назви (Сліди народів на карті УРСР)» (1967), «Словник гідронімів України» (1979, співукладач і відповідальний редактор), «Етнонімія Геродотової Скіфії» (1988), «Етнонімія Птолемеєвої Сарматії. У пошуках Русі» (1991).

At the beginning of the 2000s, a well-known Ukrainian linguist-onomatologist, Oleksiy Stryzhak (1925–2006) has handed over some of his scientific studies to the Archives of the Ukrainian National Academy of Sciences, M. Rylskyi Institute for Art Studies, Folkloristics and Ethnology. These works concern the Slavic nations, tribes, and their names of origin. One of them, dedicated to the Croats and Ukrainian-Croatian historical and linguistic interaction, is proposed to the readers. This historical-etymological research is realized on a large practical material in an inherently vivid, even sometimes publicistic, style. The scientist has given interesting examples of uncommon propinquity of Croatian and Ukrainian languages, proposed parallels in ethnic and linguistic genesis of Croats and Ukrainians, paying peculiar attention to the struggle of two nations for the preservation of their identity in the conditions of imperial policy of denationalization. The scientist has also considered some issues of the Ukrainian onomastics development, in particular, such a comparatively young branch as theoretical ethnonymics. He has appealed to colleagues to discuss new definitions (e. g. terminological pair ethnonym–ethnoforonym). The main monographic works of O. Stryzhak are: The Names of Poltava Region Rivers (1963), The Names of Zaporizhzhia and Kherson Region Rivers (Left Bank of the Lower Dnipro Lands) (1967), What are the Geographical Names Narrating about? (The Signs of Nations on the Map of Ukrainian SSR) (1967), The Dictionary of Hydronyms of Ukraine (1979, joint compiler and responsible editor), Ethnonymics of Herodotus Scythia (1988), Ethnonymics of Ptolemy Sarmatia. Searching for the Rus (1991).