Давній Галич у світлі археологічних досліджень

Abstract

Археологічні дослідження давнього Галича дозволяють вважати, що не ранньосередньовічне місто склалося в XI—XIV ст. із декількох городищ та їх посадів. Воно розташоване у межиріччі Лімниці—Лукви та Мозолевого потоку і тягнеться від Замкової Гори та церкви Св. Пантелеймона над Дністром до Успенського собору, Галичиної Могили та валів Криловського городища.

Археологические исследования древнего Галича, начатые во второй половине XIX ст., открывают широкую панораму раннесредневекового города, раскинувшегося на большом пространстве в междуречье Днестра—Лимницы, Луквы и Мозолевого потока. Около 30 белокаменных и деревянных храмов, летописная Галичина Могила, дружинные гридницы, ремесленные мастерские, боярские дворы, монастырские комплексы, торговые площади, деревянно-земляные оборонительные сооружения, десятки жилищ и хозяйственных построек галииких горожан, огромный вещественный материал — все это свидетельства жизнедеятельности столицы Галицко-Волынского государства, занимающего одно из первых мест в системе Киевской Руси и важное место в средневековой Европе.

Beginning from the second half of the 19th century, archaeological investigations of Ancient Hatych made it possible to recreate a superb panorama of the early medieval town located on a large area between the Dniester/Limnitsa Rivers, Lukva Riverv, and Molosevy Stream. About 30 stone and wooden temples, the Halychyna Mohyla known from manuscripts, bodyguards barracks, craft workshops, boyar courtyards, monasteries, market-places, fortifications, tens of houses, and utility constructions of Halych inhabitants, and numerous archaeological materials witness vital activity of the capital of the Halych-Volyn State, which hold one of a central position in the Kyiv Rus’ system and important position in medieval Europe.