Збір податків у практиці селянського самоврядування пореформеної доби (за матеріалами Київської, Подільської і Волинської губерній)

Abstract

У статті встановлено юридично-правовий аспект діяльності органів селянського самоврядування в процесі збирання податкових, мирських і общинних коштів в другій половині ХІХ — початку ХХ ст. Охарактеризовано види податкових та інших фінансових зобов’язань, які були покладені на селян в пореформену добу. Досліджено реалізацію селянським самоврядуванням податкових зобов’язань. З’ясовано, чому збирання податкових коштів було складним завданням для сільських та волосних установ. Виявлено проблеми у фіксації і зберіганні грошей селянськими органами самоврядування, що було наслідком недостатньої підготовки і освіти. Зазначено, що окрім відповідальності за великі суми коштів, на працівників сільських правлінь та волосних управ лягав тягар спокуси, який подекуди призводив до крадіжок та, як наслідок, недостач у касах самоврядування.

The analysis of official functions of peasant self-government in the process of collecting taxes. The types of the peasant taxes and other financial collection in the post-reform period are described. Peasant self-government was introduced by the Great Reform of 1861. The system of peasant self-government consists of two parts: the peasant government and district administration (volost’). Peasant self-government solved management tasks and control the collection of taxes with peasants. Peasants pulled the main burden of the taxes in the Russian Empire. The peasant paid state taxes, secular and community fees. The main problems for peasants government was fixation and storage of money. Representatives of peasant self-government needed training, special education in the field of taxation and document management.