Національна ідентичність у вимірі етнокультури: досвід славістичної фольклористики

Abstract

Аналіз нагальних проблем, пов’язаних із поняттям ідентичності, зокрема ролі фольклору, сьогодні стає лейтмотивом сучасних культурно-антропологічних та етнофольклорних досліджень, визначаючи актуальність тих аспектів славістичної народознавчої науки, які звернуті на всебічне вивчення проблем національної, регіональної, локальної ідентичності як на теоретико-методологічному, так і на практичному, суспільно-культурному рівні із залученням широкого європейського наукового досвіду. З огляду на сучасне розширення поняття фольклорного тексту до масштабів комунікативного акту й тексту культури, а також зважаючи на його сучасне побутування у формі фольклоризму, особливо перспективним видається звернення до праць у галузі славістичної етнології, фольклористики та культурної антропології, у яких нематеріальна культурна спадщина розглядається в контексті культурно-ідентифікаційних чинників певного регіону, що за ними моделюється ідентичність окремої спільноти. Такі дослідження, які було проведено в останні роки в наукових центрах Болгарії, Македонії, Сербії, також засвідчили, що комплексний, поліфункціо­нальний та міждисциплінарний напрям у вивченні традиційної народної культури, у тому числі фольклору, залишається й надалі актуальним завданням сучасної славістики.Analysis of urgent problems, connected with the concept of identity, in particular the folklore significance, becomes nowadays the leitmotif of modern cultural-anthropological and ethno folklore studies, determining the relevance of those aspects in Slavonic ethnology aimed at the thorough study of problems concerning national, and regional, local identity, both on the theoretically-methodological and practical, social-cultural levels, enlisting wide European scientific experience. Taking into account the modern expansion of the notion of folklore text to the scales of communication act and text of culture, as well as its contemporary functioning in the form of the folklorismus, it seems to be the most perspective to apply to the works in the field of Slavonic ethnology, folkloristics and cultural anthropology, where immaterial cultural heritage is considered in the context of cultural, identification factors of a certain region. The identity of a separate community is formed according to them. Such investigations have been carried out in the scientific centers of Bulgaria, Macedonia, and Serbia. They have confirmed the fact, that the complex, polyfunctional, and interdisciplinary trend in the study of traditional folk culture, especially folklore, still remains a relevant task of modern Slavistics.