Дослідження чинників впливу на одержання розвинутої поверхні конденсату Al–O

Abstract

При термойонному реакційному випаровуванні алюмінію в середовищі кисню за допомогою термокатодної електронної гармати були одержані структури з розгалуженою поверхнею. Товщина покриття Al–O складала 3–16 мкм. Одержані покриття досліджувалися методами растрової електронної мікроскопії, рентґенівського емісійного аналізу з електронним збудженням та шляхом вимірювання питомої ємності зразків в електроліті. Питома ємність поверхні в порівнянні з гладкою алюмінієвою фолією зросла не менше ніж у 2–10 разів, а в окремих випадках — у 250 разів.

При термоионном реакционном испарении алюминия в среде кислорода с помощью термокатодной электронной пушки были получены структуры с развитой поверхностью. Толщина покрытия Al–O составляла 3–16 мкм. Полученные покрытия исследовались методами растровой электронной микроскопии, рентгеновского эмиссионного анализа с электронным возбуждением и путём измерения удельной ёмкости образцов в электролите. Удельная ёмкость поверхности по сравнению с гладкой алюминиевой фольгой возросла не менее чем в 2–10 раз, а в отдельных случаях — в 250.

During thermionic reaction evaporation of aluminium in the oxygen environment by thermocathode electron gun, the spongy surface structures are prepared. The thickness of the Al–O coating is equal to 3–16 µm. The coatings are studied by means of scanning electron microscopy, X-ray emission analysis with electron excitation and by measuring the specific capacity of samples in the electrolyte. The specific capacity of a surface, compared to a smooth aluminium foil, is increased by at least 2–10 times, and in some cases by 250 times.