Глубина кровли переходной зоны между верхней и нижней мантией Земли

Abstract

Проведено сопоставление экспериментальных и рассчитанных значений глубины кровли переходной зоны между верхней и нижней частями мантии Земли. Доказано, что эта граница соответствует началу полиморфных преобразований мантийных пород. Оценена величина скачка скорости продольных сейсмических волн на уровне 0,45 км/с. Изучены изменения глубины кровли вследствие вариаций температуры под влиянием активного тепломассопереноса по схеме адвекционно-полиморфной гипотезы. Продемонстрировано приблизительное соответствие результатов (в пределах погрешностей вычислений) экспериментальным данным в различных регионах континентов. Под океанами ситуация в настоящее время остается неопределенной преимущественно за счет расхождения экспериментальных данных различных авторов.

Проведено зіставлення експериментальних та розрахованих значень глибини покрівлі перехідної зони між верхньою та нижньою частинами мантії Землі. Доведено, що ця межа відповідає початку поліморфних перетворень мантійних порід. Оцінено величину стрибка швидкості поздовжніх сейсмічних хвиль на рівні 0,45 км/с. Вивчено зміни глибини покрівлі внаслідок варіацій температури під впливом активного тепломасопереносу за схемою адвекційно-поліморфної гіпотези. Показано приблизну відповідність результатів (у межах похибок обчислень) експериментальним даним у різних регіонах континентів. Під океанами ситуація на даний час лишається невизначеною переважно за рахунок розбіжності експериментальних даних різних авторів.

The experimental and calculated values of the roof depth of the transition zone between the upper and lower mantle of the Earth are compared. It is proved that this boundary corresponds to the beginning of polymorphic transformations of mantle’s rocks. The magnitude of the jump in the velocity of longitudinal seismic waves at a level of 0.45 km/s is estimated. Changes in the depth of the roof due to temperature variations under the influence of the active heat and mass transfer according to the scheme of the advectionpolymorphic hypothesis are studied. The approximate correspondence of the results (within the limits of calculation errors) to experimental data in different regions of the continents is demonstrated. Under the oceans, the situation remains uncertain now, mainly due to the differences in the experimental data of different authors.