Фольклор — джерело розвитку радянської музики

Abstract

Реалізм народної музики грунтується, зокрема, на узагальненні, типізації окремих Інтонацій, які поширені в музичній практиці того чи іншого народу. Ці інтонації, мелодико-ритмічні й ладово-гармонічні звороти, так само як і інші елементи музичної мови, складають, так би мовити, «звуковий матеріал» фольклору. В процесі створення музичних образів цей матеріал шліфується і кристалізується протягом багатьох років, становлячись кінець-кінцем глибоко правдивим засобом відображення типових характерів і переживань людей певної національної спільності. Саме тому народна творчість є міцним грунтом розвитку нашої музики по шляху соціалістичного реалізму і народності. Не торкаючись багатьох питань, зв’язаних з проблемою взаємозв’язку народної і професіональної музики, нам хотілося б повести розмову так, щоб викликати роздуми читачів про роль фольклору в становленні і розвитку національного стилю, а також про різноманітність форм його використання в професіональній музичній практиці як одну з передумов народності.