Поэтика эпических форм повествования в творчестве Чингиза Айтматова

Abstract

Повести Ч.Айтматова раннего периода («Джамиля», «Прощай, Гульсары!») моделируются в жанровом отношении притчей, которая также функционирует в качестве вставного жанра в романах («Когда падают горы») в более поздний период. Центр жанровой системы Ч.Айтматова таким образом перемещается от повести к романным формам.

Повісті Ч.Айтматова раннього періоду («Джаміля», «Прощавай, Гульсари!») жанрово моделюються притчею, що так само функціонує у якості вставного жанру, що структурує оповідь у романах пізнішого часу («Коли падають гори»). Центр жанрової системи Ч.Айтматова таким чином переміщується від повісті до романних форм.

In short stories of Ch.Aitmatov in his early work (“Jamilya”, “Farewell, Gul’sary!”) the parable genre dominates as a genre-modelling pattern as well as it structures narrative in his novels (“When Mountains Fall”) later. Ch.Aitmatov’s genre system so far transpositioned its centre from short narratives towards novel-oriented forms.