Історичний розвиток комплексної дендрологічної методології

Abstract

Розглянуто історію досліджень деревних рослин в еволюційну епоху в контексті формування комплексної дендрологічної методології. Її розвиток пов’язується з формуванням фітоценотичного напрямку дендрології. В останню третину ХІХ ст. на зміну емпірично-візуальним дендрофлористичним методам попередньої класифікаційної епохи прийшли більш досконалі підходи еволюційної епохи. Вони базуються переважно на визначенні популяційної цілісності дендрологічних об’єктів як елементів природничих систем. Водночас відродження етноботанічних підходів дозволяє ставити питання щодо поєднання флористичних і фітоценотичних методів і створення самостійної дендрологічної методології на комплексній основі.

Рассмотрена история исследований древесных растений в эволюионную эпоху в контексте формирования комплексной дендрологической методологии. Ее развитие связано с формированием фитоценотического направления дендрологии. В последнюю треть ХІХ ст. на смену эмпирически-визуальным дендрофлористическим методам предыдущей классификацонной эпохи пришли более совершенные подходы эволюционной эпохи. Они базируются преимущественно на определении популяционной целостности дендрологических объектов как элементов природных систем. Одновременно возрождение этноботанических подходов позволяет ставить вопрос относительно объединения флористических и фитоценотических методов и создания самостоятельной дендрологической методологии на комплексной основе.

History of the research into wooden plants in the evolutionary epoch is studied in the context of establishing the complex dendrological methodology. Its development is associated with establishing the phytocenotic field of dendrology. It’s shown that more elaborated approaches of the evolutionary epoch replaced empirical and visual dendrofloristic methods of the previous classification-based epoch in the last third of XIX century. They are based on identification of the population wholeness of dendrological objects as elements of natural systems. At the same time, revival of ethnobotanic approaches allows one to say about combination of floristic and phytocenotic methods, and creation of a separate dendrological methodology on the complex basis.