Епіфітні бріоценози у біотопах неморальних лісів

Abstract

Епіфітні бріоценози в неморальних лісах розглядаються з позицій їхніх консортивних топічних зв'язків зі стовбурами дерев. Висвітлюється роль бріоценозів у підтримці стійкості лісових екосистем, яка зумовлена акумуляцією максимальної енергії в деревостанах і залежить від високої різноманітності еконіш, які забезпечують вищу щільність упаковки в екопростір. Дослідження проводилися на двох полігонах: с. Поляна, Закарпатської обл. (Carpineto-Fagetum, Cаrici pilosae-Carpinetum) та урочище Феофанія поблизу м. Києва (Galeobdolon lutei-Carpinetum). Cумарна вибірка складала 105 дерев (Quercus petraea, Q. robur, Fagus sylvatica, Cаrpinus betulus, Acer platanoides). Біотоп неморальних лісів розглядається як комплекс поєднаних синтаксонів високого рангу, що зафіксовані на стовбурах дерев, мікроальгологічних аерофітних угруповань (Desmococcetea olivacei), ліхеноценозів (Leprarietea candelaris, Physcietea, Arthonio radiatae-Lecidelletea eleochromae) та бріоценозів (Frullanio dilatatae-Leucodontetea sciuroides, Neckeretea complanatae, Cladonio digitatae-Lepidozietea reptantis). Відмічено зсув мінімальної зони розвитку дернин на схід від південного (165°), та максимальної (325°) – на захід від північного напрямку. Показано, що характер розподілу типових епіфітних бріоценозів з високим суцільним проективним покриттям мохів Hypnum cupressiforme, Anomodon attenuatus, Sciuro-hypnum populeum, Homalia trichomanoides, Metzgeria furcatа, Pterigynandrum filiforme має вигляд "сідла", обриси якого описуються рівнянням, зумовлений зміною омброрежиму, що формується під впливом зміни зволоження ґрунту та підстилки, а також структури кори та освітлення (останні відіграють опосередковану роль). Описано явище інверсії – коли на крутих північних схилах мохові килимки паттернизують вище на південних румбах стовбура, який знаходиться ближче до поверхні ґрунту, ніж на відкритих північних. Дослідження участі бріоугруповань як індикаторів у структурі біотопів неморальних лісів важливе в аспекті оцінки та прогнозування їхньої реакції на вплив зовнішніх факторів.

Epiphytic bryocoenoses in nemoral forests are considered from the standpoint of their consortive topical connections with tree trunks. The role of bryocoenoses in maintaining sustainability of forest ecosystems is highlighted. The sustainability is determined by accumulation of maximum energy in woodlands and depends on high diversity of eco-niches, which provide their larger density in eco-space. The research was conducted on two sites: Polyana village, Transcarpathian Region (Carpineto- Fagetum, Cаrici pilosae-Carpinetum) and the Feofaniya forest near Kyiv city (Galeobdolon lutei-Carpinetum). The total sample comprised 105 trees (Quercus petraea, Q. robur, Fagus sylvatica, Cаrpinus betulus, Acer platanoides). A biotope of nemoral forests is considered as a complex of combined high-level syntaxa registered on tree trunks, including microalgae aerophytic communities (Desmococcetea olivacei), lichenocenoses (Leprarietea candelaris, Physcietea, Arthonio radiatae-Lecidelletea eleochromae), and bryocoenoses (Frullanio dilatatae-Leucodontetea sciuroides, Neckeretea complanatae, Cladonio digitatae-Lepidozietea reptantis). A shift of the minimum zone of thallus extension (165°) to the east from the south and of the maximum zone (325°) to the west from the north was observed. It is shown that the pattern of distribution of typical epiphytic bryocoenoses with high continuous projective covering of mosses (Hypnum cupressiforme, Anomodon attenuatus, Sciuro-hypnum populeum, Homalia trichomanoides, Metzgeria furcatа, Pterigynandrum filiforme) is saddle-shaped and can be described by the equation. Its character is caused by variation of the ombroregime formed due to changes in soil and litter humidity, as well as bark structure and lighting (the latter ones play indirect roles). A phenomenon of inversion is described for steep northern slopes in comparison with open northern ones. This phenomenon on steep northern slopes is represented by patterns of moss cover near soil surface located higher up on the southern compass points of the trunk, than on the open northern ones. Investigation of moss communities as indicators of the nemoral forest biotopes is important for estimation and prediction of their response to the impact of environmental factors.