Остання спроба дипломатичних контактів між Кубанською Народною Республікою та УНР навесні 1920 року (публікація документа)

Abstract

Найважливішим доказом прагнення до розвитку дружніх і взаємовигідних відносин між державами є різні дипломатичні домовленості. Молода Українська держава хотіла встановити дипломатичні відносини з іншими країнами, зокрема з Кубанською Народною Республікою. Більшість кубанських козаків (насамперед спадкові чорноморці) розглядали майбутню Кубань як федеративну частину незалежної України. Початок процесу зближення поклали українсько-кубанські переговори влітку 1918 року. Завершився цей процес Протоколом спільного засідання Кубанської надзвичайної місії в Закавказзі та Української дипломатичної місії на Кавказі. Слідом за Протоколом передбачалося підписання рівноправного договору між двома незалежними державами навесні-влітку 1920 року. Цей документ важливий тим, що він відображав реальний характер відносин, які могли бути встановлені між Кубанською Народною Республікою та Україною.

Various diplomatic agreements are considered to be the most important proof of the attempt to develop friendly and mutually beneficial relations between the states. A young Ukrainian state has sought to establish diplomatic relations with other countries, including the Kuban National Republic. Most of the Kuban Cossacks (primarily the hereditary Black Sea inhabitants) have considered Kuban's future as a federal part of an independent Ukraine. Ukrainian-Kuban negotiations in the summer of 1918 are considered the beginning of the rapprochement process. It has been completed with the Proceedings of the joint meeting of the Kuban Exceeding Legation in the Caucasus. The signing of the equіtable treaty between two independent states in spring-summer, 1920, was expected immediately after the Protocol. This document is interesting in the fact that it reflects the real nature of the relations that could be established between the Kuban National Republic and Ukraine.