Етичні ідеї та риси менталітету українців у працях учених минулого і сучасності

Abstract

Національною характерологією, рисами ментальності українців здавна цікавилися вчені, митці, письменники, які наголошували на їхньому етизмі, в основі якого лежить народна культура. Ще в ХІХ ст. В. Антонович, М. Костомаров, І. Нечуй-Левицький виокремили ці особливості українців у порівняльному аспекті з росіянами та поляками. Це, зокрема, демократизм, прагнення справедливості, егалітарність, ліризм, пантеїзм тощо. Цими питаннями переймалися й такі знані вчені, як О. Потебня, М. Сумцов, Т. Рильський, Г. Булашев. Тяжіння українців до європейськості, а не російської азійськості пізніше зауважили М. Грушевський, Ф. Колесса, І. Огієнко та ін. Оскільки в радянські часи згадувана тематика перебувала під забороною, важливий внесок у дослідження української ментальності та етнопсихології українців зробили вчені-українці з діаспори. Це праці Ф. Вовка, Я. Яреми, Д. Чижевського, Ю. Липи, Д. Донцова та ін., у яких автори пояснюють сутність українського менталітету та місце українського етносу у світовій культурі. Окремі праці дослідників діаспори О. Кульчицького, Є. Онацького, М. Шлемкевича й інших уміщено у збірці «Українська душа» (1956). Вони наголошують на інтровертності, індивідуалізмі, анархізмі, гуманності та прагненні до волі українців. Услід за Г. Сковородою і П. Юркевичем, які писали про серце як осердя духовності, ідею кордоцентризму далі переймають такі науковці, як С. Ярмусь, Є. Калужний, Б. Цимбалістий, І. Мірчук. Проблеми витоків і складників українського національного характеру перебували в окулярі вчених і в подальші періоди. Їх розробкою займалися й займаються О. Нельга, А. Бичко, І. Бичко, І. Старовойт, Г. Ващенко, П. Гнатенко, В. Храмова та ін. Так, С. Кримський вивчав концепт «Дім – Поле – Храм», В. Личковах – образ українського «дивосаду», Н. Хамітов виокремив головні архетипи української культури.

Scientists, artists and writers have long been interested in the national characterology and features of the mentality of Ukrainians, emphasizing their ethicism, which is based on folk culture. As far back as the 19th century, V. Antonovych, M. Kostomarov, and I. Nechui-Levytskyi have distinguished these peculiarities of Ukrainians in a comparative aspect to Russians and Poles. These are, in particular, including democratism, striving for justice, egalitarianism, lyricism, pantheism, and others. Well-known scientists such as O. Potebnia, M. Sumtsov, T. Rylskyi H. Bulashev have also been imbued with these issues. The attraction of Ukrainians to Europeanness, not Russian Asianness, has been noted later by M. Hrushevskyi, F. Kolessa, I. Ohiienko, and others. As the mentioned subject was banned in the Soviet times, an important contribution to the study of the Ukrainian mentality and ethnopsychology of Ukrainians has been made by Ukrainian scholars from the diaspora. These are the works of F. Vovk, Ya. Yarema, D. Chyzhevskyi, Yu. Lypa, D. Dontsov, etc., where the authors explain the essence of the Ukrainian mentality and the place of the Ukrainian ethnos in world culture. Some works of the diaspora researchers O. Kulchytskyi, Ye. Onatskyi, M. Shlemkevych, and others are placed in the collection Ukrainian Soul (1956). They emphasize introversion, individualism, anarchism, humanity, and striving for freedom of Ukrainians. Following H. Skovoroda and P. Yurkevych, who have written about the heart as the core of spirituality, the idea of heart-centeredness is further adopted by such scholars as S. Yarmus, Ye. Kaluzhnyi, B. Tsymbalistyi, I. Mirchuk. Problems of origins and components of the Ukrainian national character have been in the field of view of scientists in subsequent periods also. O. Nelha, A. Bychko, I. Bychko, I. Starovoit, H. Vashchenko, P. Hnatenko, V. Khramova and others have been engaged in their elaboration. Thus, S. Krymskyi has studied the concept of «House-Field-Temple», V. Lychkovakh – the image of the Ukrainian «miracle garden», and N. Khamitov has distinguished the main archetypes of Ukrainian culture.