Стратегічне ділове спілкування: інструмент для формування стабільних соціально-трудових відносин та розвитку людського потенціалу

Abstract

Стаття присвячена обґрунтуванню теоретичних і практичних аспектів стратегічного ділового спілкування як інструменту для формування стабільних соціально-трудових відносин та розвитку людського потенціалу. Проаналізовано еволюцію ділового спілкування. Визначено теоретичні підходи і концепції, що вплинули на зростання ролі ділового спілкування у розвитку підприємств та організацій. Систематизовано види ділового спілкування (внутрішнє, зовнішнє, стратегічне, адаптивне, креативне, мотиваційне, кризове, формальне, неформальне). Обґрунтовано їхній вплив на аспекти розвитку людського потенціалу та соціально-трудових відносин. Запропоновано авторській підхід до визначення сутності стратегічного ділового спілкування, обґрунтовано його особливості та переваги. Стратегічне ділове спілкування запропоновано визначати як цілеспрямований, системний процес обміну інформацією, ідеями та цінностями між суб’єктами ділових відносин, спрямований на досягнення довгострокових організаційних цілей, формування стійких соціально-трудових відносин та розвиток людського потенціалу, що базується на принципах відкритості, прозорості, емпатії та взаємодії. Визначено фактори, які впливають на ефективність стратегічного ділового спілкування. Розроблено практичні рекомендації щодо підвищення ролі стратегічного ділового спілкування у формуванні стабільних соціально-трудових відносин та розвитку людського потенціалу підприємства.

The article is dedicated to substantiating the theoretical and practical aspects of strategic business communication as a tool for shaping stable social-labor relations and developing human potential. The evolution of business communication is analyzed. The theoretical approaches and concepts that influenced the growing role of business communication in the development of enterprises and organizations are identified. Various types of business communication are systematized (internal, external, strategic, adaptive, creative, motivational, crisis, formal, informal). Their impact on the development of human potential and social-labor relations is substantiated. An original approach to defining the essence of strategic business communication is proposed, highlighting its features and advantages. Strategic business communication is defined as a purposeful, systematic process of exchanging information, ideas, and values between business relationship participants, aimed at achieving long-term organizational goals, forming stable social-labor relations, and developing human potential, based on the principles of openness, transparency, empathy, and interaction. The factors influencing the effectiveness of strategic business communication are identified. Practical recommendations are provided for enhancing the role of strategic business communication in forming stable social-labor relations and developing human potential within an enterprise.