Семантика парадигми "Достоєвський" в інтерпретації французького нового роману

Abstract

Розглядається актуалізація парадигми «Достоєвський» у літературнокритичному дискурсі Нового Роману. Фіксується особлива увага до форми текстів російського класика, його стилістичних новацій і романної техніки. Доводиться, що постать Ф. Достоєвського у сприйнятті новороманістів постає цілісною парадигмою. Також відзначається актуальність даної парадигми в межах течії нового Нового Роману.

Рассматривается актуализация парадигмы «Достоевский» в литературно-критическом дискурсе Нового Романа. Фиксируется особое внимание к форме текстов русского классика, его стилистическим новациям и романной технике. Доказывается, что фигура Ф. Достоевского воспринималась новороманистами как целостная парадигма. Также отмечается актуальность данной парадигмы в рамках течения нового Нового Романа.

The actualization of the paradigm «Dostoyevsky» in the Nouveau roman literary and critical discourse is analyzed. Particular attention is paid to the form of Dostoyevsky’s texts, his stylistic innovations and novelistic technique of the characters construction. It is proved that the figure of F. Dostoyevsky was perceived by the authors in the style of the nouveau roman as an integral figure. Thus the actuality of the paradigm within the trend is outlined.