І через сто років - один до одного

Abstract

У статті розглянуто актуальні проблеми українсько-російських відносин у ХХ ст., які не сприймаються сучасною російською історіографією. Зокрема, йдеться про українців як окрему від росіян націю, спробу відродження українством власної державності в 1917–1921 роках, Голодомор 1932–1933 років як геноцид українства, національно-визвольний рух нашого народу в період Другої світової війни, легітимність передачі УРСР Кримської області й Севастополя, а також про автохтонність українців на Донбасі.

В статье рассмотрены актуальные проблемы украинско-российских взаимоотношений в ХХ в., не воспринятых современной российской историографией. В частности, речь идет об украинцах как отдельной от россиян нации, попытке возрождения украинством собственной государственности в 1917–1921 годах, Голодоморе 1932–1933 годов как геноциде украинства, национально-освободительном движении нашего народа в период Второй мировой войны, легитимности передачи УССР Крымской области и Севастополя, а также об автохтонности украинцев на Донбассе.

The article deals with topical problems of the 20th-century Ukrainian-Russian relations being misapprehended by current Russian historiography. Particularly, the questions are the Ukrainians as a separate nation from the Russians; the attempt to regenerate the Ukrainian own statehood through 1917–1921; the 1932–1933 Holodomor (Famine) as a genocide of the Ukrainianhood; the national liberation movement of our people during the Second World War; the legitimacy of the transfer of the Crimean Region and Sevastopol into the ownership of the Ukrainian SSR; and the autochthonism of the Ukrainian in Donbas.