«Обряди переходу», «проводи Фоми» та «свято Катеринки» як складові традиційної весняно-літньої календарної обрядовості українців Нижнього Поволжя

Abstract

У статті досліджено стан збереження особливостей традиційної культури нижньоволзьких українців, а саме – календарної обрядовості весняно-літнього циклу, що безпосередньо пов’язаний з питанням збереження ними етнічної самоідентифікації. Автор описує комплекс свят, обрядів та звичаїв весняно-літнього циклу українських переселенців північно-західних районів Волгоградської області РФ, детальніше розглядаючи ті, які в умовах іншомовного оточення, відірваності від «материкової» України, «законсервувалися» в давніх варіантах. Окрему увагу приділено особливостям святкування Фоминого тижня, який є однією зі складових поминальної обрядовості Пасхальних свят і зберіг у собі досить архаїчні елементи; а також особливостям «свята Катеринки», яке у свідомості нижньоволзьких українців було пов’язане з купальською обрядовістю.

The author of the article probes the state of preservation of features of the traditional culture of Nizhnevolz’kikh Ukrainians, namely calendar rites from spring to summer to the cycle, which is directly coupled with the question of maintenance by them of ethnic samoidentifikacii. An author describes the complex of holidays, ceremonies, and consuetudes from spring to summer in the cycle of the Ukrainian migrants of the northwestern districts of the Volgograd area of the RF, separately deciding on those that, in the conditions of foreign surroundings, due to the isolation from «mainland» Ukraine, «zakonservuvalisya» in ancient variants. An author spares separate attention to the features of the celebration of Fominogo of Week, which is one of the constituents of a mention rite of the Easter holidays and saved in itself archaic enough, rich in content elements; and also to the features of «holiday of Katerinki», which in the consciousness of Nizhnevolz’kikh Ukrainians was related to the kupal’skoy rite.

В статье исследована степень сохранения особенностей традиционной культуры нижневолжских украинцев, а именно – календарной обрядности весенне-летнего цикла, что непосредственно связано с вопросом сохранения ими этнической самоидентификации. Автор описывает комплекс праздников, обрядов и обычаев весенне-летнего цикла украинских переселенцев северо-западных районов Волгоградской области РФ, детальнее рассматривая те, которые в условиях иноязычного окружения, оторванности от «материковой» Украины, «законсервировались» в давних вариантах. Отдельное внимание уделяется особенностям празднования Фоминой недели, которая является одной из составляющих поминальной обрядности Пасхальных праздников и сохранила в себе архаические элементы, а также особенностям «праздника Катеринки», который в сознании нижневолжских украинцев был связан с купальской обрядностью.