Експресія інтерферону α в печінці щурів після часткової гепатектомії

Abstract

Досліджено експресію ІФНα/β в печінці щурів після часткової гепатектомії (ЧГЕ) і лапаратомії (ЛАП). Печінку щурів після ЧГЕ і ЛАП використали відповідно як моделі регенераційного процесу та реакції гострої фази у відповідь на пошкодження, яка с складовою регенераційного процесу. Вміст білка іФНа визначали в сумарному цитозолі клітин печінки за біологічним тестом, а відносний вміст ІФНα- та ІФНβ-специфічних РНК у сумарному препараті РНК печінки — за допомогою зворотної транскрипції і полімеразної ланцюгової реакції. Показано, що в печінці інтактних щурів і щурів після ЧГЕ експресуються іФНа-специфічна РНК і білок ІФНα. ІФНβ-специфічна РНК не детектується. Надходження ІФНα до печінки з кров'ю вважається малоймовірним, оскільки він або зовсім не визначається у сироватці крові, або визначається в незрівнянно менших концентраціях, ніж у печінці. ЧГЕ спричинює підвищення рівня ІФНа-специфічної РНК і білка впродовж періоду переходу неактивного в проліферативному відношенні органа до проліферації (1—3 год після ЧГЕ) і поступовий спад до початку S-фази першого клітинного циклу гепатоцитів (12 год після ЧГЕ). У кількісному відношенні підвищення експресії IFNα на початку регенераційного процесу є меншим за максимально можливе, що показано в дослідах із типовим стимулятором синтезу ІФНα, полі(1)-полі(С). ЛАП призводить до повного припинення експресії ІФНα, що виявлено через 1, 3, 6 і 12 год після операції на рівні РНК і білка. Таким чином, підвищена експресія ІФНα на ранньому етапі регенераційного процесу є характер­ ною для перехідного періоду. Експресія ІФНα несумісна з реакцією гострої фази. Значення ІФНα для обох процесів залишається поки не визначеним. Спад у синтезі ІФНα до 12 год після ЧГЕ узгоджується з загальновідомими уявленнями про антипроліферативну активність ІФНα.

The current work presents the investigation on IFN-α/β expression in rat liver after partial hepatectomy (PHE) and laparotomy (LAP). These operations were used to model the regeneration process and the acute phase response as a component of regeneration process. The relative content of IFN-α in total liver cytosol and IFN-α- and IFN-β-specific RNAs in total liver RNA were assessed by the biological test and by reverse transcription-polymerase chain reaction, respectively. IFN-α-specific RNA and IFN-α protein were shown to be expressed in the intact and regenerating liver. IFN-β-specific RNA is not detected. IFN-α delivery to the liver via blood from other INFα - producing cells is highly unlikely due to its negligible concentration in the blood serum. PHE induces the increase of IFN-α-specific RNA and protein content during G0/G1 transition of the liver from quiescence to proliferation (1-3 hours after PHE) with the further decrease in their content towards the G1/S transition of hepatocytes (12 hours after PHE). Quantitatively the up-regulation of IFN-α expression was less than maximally possible, which was observed after injection of typical inducer of IFN-a synthesis, poly(I)-poly(C). LAP completely blocked IFN-α expression which was manifested at RNA and protein level in 1, 3, 6, and 12 hours after the operation. Thus, the increase in IFN-α expression at the early phase of regeneration is essential for liver transition from quiescence to proliferation and IFN-α expression is incompatible with the acute phase response. A role of IFN-α in both processes is yet to be defined. The decrease in IFN-α expression till the G1/S transition of hepatocytes in 12 hours is consistent with a widely known concept about antiproliferative activity of IFN-α.

Исследована экспрессия ИФНα/β в печени крыс после частич­ной гепатэктомии (ЧГЭ) и лапаротомии (ЛАП). Печень крыс после ЧГЭ и ЛАП использовали соответственно как модели регенерационного процесса и реакции острой фазы в ответ на повреждение, являющейся составляющей регенерационногопроцесса. Содержание белка ИФНа определяли в суммарном иитозоле клеток печени в биологическом тесте, а относи­тельное содержание ИФНα- и ИФНβ-специфических РНК в суммарном препарате РНК печени — с помощью обратной транскрипции и полимеразной цепной реакции. Показано, что в печени интактных крыс и крыс после ЧГЭ экспрессируется ИФНα-специфическая РНК и белок ИФНα. ИФНβ-специфиче­ская РНК не детектируется. Поступление ИФНα в печень с кровью считаем маловероятным, поскольку он или вообще не определяется в сыворотке крови или определяется в несрав­ненно меньших концентрациях, чем в печени. ЧГЭ вызывает повышение уровня ИФНα-специфической РНК и белка на про­тяжении периода перехода неактивного в пролиферативном отношении органа к пролиферации (1—3 ч после ЧГЭ) и последующий спад к началу S-фазы первого клеточного цикла гепатоцитов (12 ч после ЧГЭ). В количественном отношении повышение экспрессии ИФНα в начале регенерационного процесса меньше максимально возможного, что выявлено в опы­тах с типичным стимулятором синтеза ИФНа, поли(1)-поли(С). ЛАП приводит к полной остановке экспрессии ИФНα, что показано через 1, 3, 6 и 12 ч после операции на уровне РНК и белка. Таким образом, повышенная экспрессия ИФНα на раннем этапе регенерационного процесса характерна для пере­ходного периода. Экспрессия ИФНα несовместима с реакцией острой фазы. Значение ИФНα для обоих процессов остается неясным. Снижение синтеза ИФНа к 12-му ч после ЧГЭ согласуется с общеизвестными представлениями об антипролиферативной активности ИФНα