Традиційна практика хатнього настінного розпису в сучасному науковому осмисленні та інтерпретації

Abstract

Починаючи із середини ХІХ ст., хатньому настінному розпису як самобутній традиційній практиці присвячено чимало різноманітних за рівнем осмислення матеріалів. Ці напрацювання частково узагальнено в розвідках другої половини ХХ ст. Відтак багаторічні студії настінного розпису потребували систематизації, сутнісної переоцінки з відстані часу та реалій постмодерної української культури. У статті проаналізовано культурологічні, етнологічні та мистецтвознавчі дослідження стінописів з кінця 1980‑х років до сьогодення. Виокремлено найхарактерніші аспекти і напрями вивчення цієї художньої практики в працях О. Найдена, В. Кушніра, Н. Зозулі; висвітлено новизну наукової інтерпретації цього явища в розвідках Ю. Смолій, О. Шестакової, Н. Студенець, А. Чуднівець та ін. Розглянуто праці про розписи в окремих регіонах та осередках, зокрема в с. Петриківка Дніпропетровської області. Охарактеризовано новітні концептуальні засади розвідок традиційного народного мистецтва, у тому числі настінного розпису, у таких виданнях Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, як «Історія декоративного мистецтва України», «Історія декоративного мистецтва України : крізь віки» та ін. У розділах колективних монографій відтворено значний емпіричний матеріал, що ґрунтується на поглибленому вивченні збірок, архівних джерел, матеріалів польових досліджень. Опрацьовано, систематизовано, проаналізовано та інтерпретовано твори з найбільших музейних колекцій зразків українського настінного розпису. Репрезентовано також трансформації стінописів у сучасному культурному просторі, виявлено нове трактування цієї художньої практики у творчості митців Вінницької, Хмельницької, Кіровоградської, Херсонської та інших областей України.Starting from the middle of the 19th century a great deal of materials is dedicated to the home wall painting as an original traditional practice. These works are diverse according to the level of comprehension. The investigations are summarized partly in the studies of the second half of the 20th century. Hence longstanding research on wall painting has required systematization, considerable revaluation through the lens of time, and realities of the Ukrainian culture of postmodernity. The culturological, ethnological, and Art Studies investigations of the wall paintings are analyzed in the article from the late 1980s till the present time. The most typical aspects and trends of the investigation of this artistic practice in the works of O. Naiden, V. Kushnir, and N. Zozulia are distinguished. The novelty of scientific interpretation of this phenomenon in the studies of Yu. Smolii, O. Shestakova, N. Studenets, A. Chudnivets, and other scholars are described. The works, dedicated to the paintings of separate regions and centers, especially the village of Petrykivka in Dnipropetrovsk oblast, are analyzed. The newest conceptual principles of the studies of traditional folk art, the wall painting in particular, in the published works of the NAS of Ukraine Maksym Rylskyi Institute of Art Studies, Folkloristics, and Ethnology are described. These are The History of the Decorative Arts of Ukraine, Decorative Arts of Ukraine Through the Centuries, and other editions. A considerable empirical material is recreated in the parts of collective monographs. It is based on a thorough study of collected volumes, archival sources, and materials of field investigations. In particular, the authors have treated, systematized, analyzed, and interpreted the works from the largest museum collections of samples of Ukrainian wall paintings. Also, the transformations of the wall paintings in modern cultural space are represented. A new interpretation of this artistic practice in the heritage of the artists of Vinnytsia, Khmelnytskyi, Kirovohrad, Kherson, and other oblasts of Ukraine is revealed.