К вопросу о западных связях сарматского населения по данным антропологии

Abstract

В статье обсуждается вопрос о возможных связях сарматского населения Южного Приуралья, Нижнего Поволжья и Нижнего Дона с синхронными группами Северного Причерноморья по данным физической антропологии. Для этого был проведен обзор письменных, археологических и краниологических публикаций, посвященных этому вопросу. Проверка существующих наиболее популярных моделей этногенетических связей была проведена с помощью поэтапных межгрупповых сопоставлений краниометрических данных. Массовый материал по сарматским культурам и культурам Северного Причерноморья обрабатывался каноническим методом с последующим рассмотрением расстояний близости Махаланобиса. В результате исследования была подтверждена гипотеза о незначительном влиянии раннесарматского, среднесарматского и позднесарматского компонента на изменение внутригрупповой структуры северо-причерноморских популяций. Наибольшим морфологическим сходством с западными популяциями обладает позднесарматское население, так как все они являются носителями типа длинноголовых европеоидов, но такой важный признак как ширина глазницы обособляет западные популяции от восточных. Несмотря на это результаты исследования позволяют предположить внедрение компонента всех трех хронологических сарматских групп в среду оседлого населения Нижнего Дона и позднескифских групп.

The paper discusses the issue of possible connections of the Sarmatian population of the Southern Urals, Lower Volga and Lower Don with synchronous groups of Northern Pontic region according to physical anthropology. The review of the literary, archaeological and craniological publications dedicated to this issue was conducted in order to fulfill this task. The academic discourse is represented by the findings of historical, archaeological and anthropological data. The works of Diodores from Sicily, Pliny the Elder, Claudius Ptolemaios, Strabo, Appianus, Ammianus Marcelinus, A. E. Puzdrovsky, B. V. Magomedov, E. A. Symonovich, I. N. Khrapunov, Ya. I. Onishchuk, T. N. Vysotskaya, V. E. Deryabin, M. S. Velikanova, T. A. Rudich and the materials of the Center for the study of the history and culture of the Sarmatians of Volgograd State University are the basic sources. Verification of the most popular models of ethnogenetic relationships was carried out using the phased intergroup comparisons of craniometric data. Mass material on the Sarmatian cultures and cultures of the Northern Pontic region was processed by the canonical method followed by consideration of the proximity distances of Mahalanobis. As a result, the hypothesis about the insignificant influence of the Early Sarmatian, Middle Sarmatian, and Late Sarmatian component on the change in the intragroup structure of the North Pontic populations was confirmed. The Late Sarmatian population has the greatest morphological similarity with western populations, since all of them are carriers of the type of long-headed Caucasians but such an important feature as the width of the orbit separates western populations from eastern ones. Despite of this the results of the study suggest the introduction of the component of all three chronological Sarmatian groups into the settled population of the Lower Don and Late Scythian groups. The findings of the study presented in this paper provide the opportunity to support or refute them with the results of paleogenetic analysis which has already been started for Sarmatian cultures, but its results have not yet been fully summed up.

У статті обговорюється питання можливих зв’язків сарматського населення Південного Уралу, Нижнього Поволжя та Нижнього Дону з синхронними групами Північного Причорномор’я з точки зору фізичної антропології. Для цього було проведено огляд літературних, археологічних та краніологічних публікацій, присвячених цій проблемі. Академічний дискурс представлений історичними, археологічними та антропологічними даними. Основними джерелами є праці Діодора Сицилійського, Плінія Старшого, Клавдія Птолемея, Страбона, Аппіана, Амміана Марцеліна, роботи О. Є . Пуздровського, Б. В . Магомедова, Е. О. Симоновича, І. М. Храпунова, Я. І. Онищука, Т. М. В исоцької, В. Є . Дерябіна, М. С. В еликанової, Т. О. Рудич та матеріали Центру вивчення історії і культури сарматів Волгоградського державного університету. Перевірка найпоширеніших моделей етногенетичних відносин проводилась за допомогою поетапного міжгрупового порівняння краніометричних даних. Масовий матеріал сарматських культур та культури Північного Причорномор’я оброблявся канонічним методом з подальшим врахуванням відстані Махаланобіса. В результаті підтвердилася гіпотеза про незначний вплив ранньосарматського, середньосарматського та пізньосарматського компонента на зміну внутрішньогрупової структури північнопонтійських популяцій. Пізньосарматська популяція має найбільшу морфологічну схожість із західними, оскільки всі вони є носіями типу довгоголових кавказців, але така важлива особливість, як ширина орбіти, відокремлює західні популяції від східних. Незважаючи на це, результати дослідження дозволяють ввести компонент усіх трьох хронологічних сарматських груп в осіле населення Нижнього Дону та пізньоскіфське. Результати дослідження, представлені в цій роботі, дають можливість підтвердити або спростувати їх результатами палеогенетичного аналізу, який вже розпочато для сарматських культур, але його результати ще не повністю підведені.