Державний центр УНР в екзилі у 1920–1992 рр.: історіографія проблеми

Abstract

Мета статті полягає в аналізі історіографічної бази проблеми оцінки діяльності Державного центру УНР в екзилі в 1920–1992 рр. Методологічна основа – неупереджений типологічний аналіз праць з окресленої проблеми. Використано порівняльний, проблемно-хронологічний і метод ретроспективного аналізу. Це дозволило зіставити різні думки й оцінки діяльності та леґітимності Державного центру УНР в екзилі. Наукова новизна полягає в концептуальному огляді ключових розвідок вітчизняних і зарубіжних авторів, деякі з яких маловідомі для академічної спільноти. Поза академічним дискурсом також приділено увагу широкому колу дотичних праць – брошурам, мемуарам, статтям тощо. Висновки. Діяльності Державного центру УНР в еміґрації присвячено низку академічних праць, статей і мемуарів, що висвітлюють окремі аспекти проблематики й не містять її вичерпного аналізу впродовж усього періоду існування екзильного уряду. Комплексна характеристика студій, присвячених досліджуваній проблемі, дає підстави говорити про те, що досить суперечливі позиції дослідників щодо політичної і правової оцінки створення, юридичного становища та діяльності Державного центру УНР в екзилі в українській історіографії спричинені їх різними політичними та ідеологічними позиціями. Тож на сьогодні бракує всебічних розвідок, які подавали б цілісну картину діяльності еміґраційного уряду УНР. Подальшого висвітлення потребує й питання його юридичного статусу з погляду міжнародного права.

The purpose of the article is to analyze the historiographical basis of the problem of evaluating the activities of State Center of Ukrainian People’s Republic in exile in 1920–1991. The methodological basis is a critical typological analysis of related works. During the study the author used the comparative, problem-chronological method and the method of the retrospective analysis. This allowed to compare different opinions and assessments about the activities and legitimacy of State Center of Ukrainian People’s Republic in exile. The scientific novelty is a review of key explorations of domestic and foreign scientists. Apart from academic discourse, attention is also paid to a wide range of relevant works – brochures, memoirs, articles, some of which are little known to the scientific community and the general public. Conclusion. A number of academic works, memoirs and articles are devoted to the activities of State Center of Ukrainian People’s Republic in exile. The complex description of scientific works devoted to the researched problem gives grounds to say that quite contradictory positions of researchers on political and legal assessment of creation, legal status and activity of State Center of Ukrainian People’s Republic in exile in Ukrainian historiography are caused by their different political and ideological positions. Therefore, today there is no comprehensive academic intelligence that would reflect a holistic picture of the activities of Ukrainian People’s Republic government in exile. The issue of the legal status of the emigrant government of Ukrainian People’s Republic from the point of view of international law also needs further coverage.