Характерні риси обладнання житлових приміщень та господарських будівель Верховинського району Івано‑Франківської області

Abstract

Перевезена в Національний музей народної архітектури та побуту України й установлена в експозиції «Карпати» хата із с. Бережниця Верховинського району Івано-Франківської області (початок XVIII – середина XIX ст.) має традиційне для Гуцульщини планування – дві житлові кімнати, розділені «хоромами» (сіньми), та комору, яка прилягає з правого боку. Обов’язковим елементом хати заможного селянина в другій половині XIX ст. були «притули» з трьох боків («притулами» в досліджених селах називають задній і бокові хліви). У гірських селах Верховинського району ще збереглися хати з таким плануванням, збудовані на рівному місці. Характерною рисою планування житлового приміщення в гуцульських хатах було те, що кожна його частина призначалася для певних потреб.

Привезенная в Национальный музей народной архитектуры и быта Украины и установленная в экспозиции «Карпаты» хата из с. Бережница Верховинского района Ивано-Франковской области (начало XVIII – середина XIX в.) имеет традиционную для Гуцульщины планировку – две жилые комнаты, разделенные «хоромами» (сенями), и кладовую, которая примыкает с правой стороны. Обязательным элементом хаты зажиточного крестьянина во второй половине ХІХ в. были «притулы» с трех сторон («притулами» в исследованных селах называют задний и боковые хлева). В горных селах Верховинского района еще сохранились хаты с такой планировкой, построенные на ровном месте. Характерной особенностью планировки жилого помещения в гуцульских хатах было то, что каждая его часть предназначалась для определенной цели.

An early XVIII – mid-XIX centuries hut of Berezhnytsia village (Verkhovyna District, Ivano-Frankivsk Region) transported to the National Museum of Folk Architecture and Folkways of Ukraine and placed at the Carpathians exposition has a layout which is typical of Hutsulshchyna – two living rooms separated by khoromy (entrance hall) and pantry abutted upon at the right end. The essential component of a mid-to-late 19th century well-off peasant’s hut was prytuly (extensions) on three sides [prytula is a specific name for both the rear (zadhii khliv) and two side (bokovyi khliv) sheds in the villages under study]. The Verkhovyna Region mountain villages still preserve the huts designed in the above-mentioned manner, which were built on even ground. The characteristic of the layout of the Hutsul hut premises was that every part was meant for a precise need.