До епістемологічного аналізу наукових теорій

Abstract

У статті розглянуто взаємозв’язки науки та філософії науки крізь призму моделювання наукових теорій, які є значно складнішими системами, ніж зазвичай їх описують у фаховій літературі. Багато фахівців, пов’язаних з наукою, її викладанням і адмініструванням, мають спрощені уявлення про компонентний склад теорій, які є основними інструментами наукового мислення. Тому необхідно розробити об’єднуючий, але детальний погляд на теорії. Ґрунтувати його доцільно на аналізі теорій, що використовуються в науковій практиці. Автор пропонує помістити полісистемне бачення теорій у центр філософії науки та інших метанаук про науку (наукознавство, історія науки, соціологія науки, психологія науки, управління наукою тощо). Такий підхід може бути корисним для філософів і науковців, викладачів наукових дисциплін і студентів, а також для тих, хто керує наукою як соціальним інститутом з продукування нового знання, і тих, хто оцінює її результати.

The article examines the relationship between science and the philosophy of science through the prism of modeling scientific theories, which are much more complex systems than are usually described in professional literature. Many specialists related to science, its teaching, and administration have simplified ideas about the component composition of theories, which are the main tools of scientific thinking. It is, therefore, necessary to develop a unifying yet detailed view of the theories. It is appropriate to base it on analyzing theories used in scientific practice. The author proposes to place a polysystemic vision of theories at the center of the philosophy of science and other metasciences about science (science of science, history of science, sociology of science, psychology of science, science management, etc.). Such a vision is useful for philosophers and scientists, teachers of scientific disciplines and students, those who manage science as a social institution for producing new knowledge, and those who evaluate its results.