Дослідження спікання пористих ґрануль різного розміру біогенного гідроксиапатиту в системі «гідроксиапатит—скло»

Abstract

Встановлено, що характер низькотемпературного спікання (600±10°С) при одержанні композиційних матеріялів на основі пористого біогенного гідроксиапатиту та скла (48 мас.%) не залежить від розміру вихідних ґрануль БГА. Макроструктура спечених зразків змінюється з укрупненням вихідних ґрануль гідроксиапатиту, однак характер їх мікроструктури якісно не відрізняється; при цьому переважає відкрита пористість, величина якої складає 22—32%.

Установлено, что характер низкотемпературного спекания (600±10°С) при получении композиционных материалов на основе пористого биогенного гидроксиапатита и стекла (48 масс.%) не зависит от размера исходных гранул БГА. Макроструктура изменяется с укрупнением исходных гранул гидроксиапатита, однако характер их микроструктуры качественно не отличается; при этом преобладает открытая пористость, величина которой составляет 22—32%.

As revealed, the behaviour of low-temperature sintering (600±10°С) during fabrication of composite materials based on porous biogenic hydroxyapatite (BHA) and glass (48 wt.%) did not depend on initial grain size of BHA. Macrostructure changes with the increase of initial hydroxyapatite grains, but character of their microstructure did not differ in a qualitative sense. Open porosity predominates therewith and constitutes 22—32%.