Адаптивні стратегії традиційного сезонного будівництва на полянах та пасовиськах у Північних Карпатах (кінець XIX - перша половина XX століття)

Abstract

У статті на основі власних польових досліджень, архівних та літературних джерел представлені різні стратегії адаптації традиційного сезонного будівництва на полянах і пасовиськах у Північних Карпатах. Найбільшу увагу присвячено стратегії, притаманній високим крутосхиловим верховинам з вузькими річковими долинами та високим бескидам з долинним та схиловодолинним типом сільської місцевості. Дослідники розкривають конструктивні особливості народного сезонного будівництва, розвиток планування, притаманні тій чи іншій стратегії, а також особливості поодиноких природних ландшафтів і регіонів.

В статье на основе собственных полевых исследований, архивных и литературных источников представлены различные стратегии адаптации традиционного сезонного строительства на полянах и пастбищах в Северных Карпатах. Наибольшее внимание посвящено стратегии, которая характерна для высоких крутосклонных верховин с узкими речными долинами и высоких бескидов с долинным и склонно-долинным типом сельской местности. Исследователи раскрывают конструктивные особенности народного строительства, развитие планировки, характерные той или иной стратегии, а также особенности отдельных природных ландшафтов и регионов.

The article, based on the authors’ field studies and archival and literary sources, presents different strategies of adaptation of traditional seasonal construction jobs on glades and pastures in the Northern Carpathians. The central attention is paid to a strategy intrinsic to the high steep-slope highlands with narrow river valleys and high cliffs with valley and slope-valley types of rural areas. The researchers reveal the design philosophy of folk seasonal construction jobs, the progress of planning inherent in one or another strategy, as well as the features of isolated land-forms and regions.