Видатний дослідник української народної культури (До 100-річчя від дня народження П. Богатирьова)

Abstract

Фольклористична концепція П. Г. Богатирьова склалася на основі польових досліджень, які російський вчений, проживаючи в 1920-і — 1930-і рр. в Чехословаччнні, проводив в Закарпатті. На відміну від панівних в ті часи філологічних уявлень про фольклор як мистецтво словесне, принципово споріднене з літературою, П. Г. Богатирьов сприймав фольклор як складову частину всієї духовної культури народу і як складне, поліелементне мистецтво. Цим пояснюється прагнення вченого аналізувати фольклор в контексті етнографічних фактів, а також його постійна увага не лише до народної поезії і прози, але і до народних обрядів та ігор, до народної музики і хореографії, до народного декоративно-вжиткового мистецтва, його цікавила духовна культура всіх слов’янських народів, до порівняльного вивчення якої він закликав етнографів і фольклористів (зокрема на Всесоюзній нараді з питань вивчення епосу східних слов’ян у Києві в 1958 р.).