Папа Григорій Великий у лабетах леґенд та історіографії

Abstract

Метою цього шкіцу є огляд пам’яток XV-XVII cm., пов’язаних зі св. папою Григорієм Великим (540-604 рр.). Існує декілька типів текстів, традиційно атрибутованих папі: гомілії, церковні пісні, моральні роздуми та життєписи святих. Усі вони поділяються на ориґінальні та апокрифічні. Атрибутовані йому «Діалоги у 4-х книгах про італійських та сицилійських отців» (церковно¬слов’янський переклад цього трактату відомий під назвою «Римський патерик» ) користувалися надзвичайною популярністю в середньовічному християнстві Сходу й Заходу. Однак авторство цього тексту піддавалося сумнівам з часів Реформації. В останні десятиліття Френсіс Кларк докладно вивчав пам’ятку. Після ретельного дослідження тексту він зробив висновок, що «Діалоги» були укладені після смерті Григорія за допомогою ориґінального листування та фраґментів його текстів. Переклади та копіювання ориґінальних та приписуваних йому текстів тривали під час київського культурного та релігійного відродження XVII ст. Це була нова хвиля віртуального впливу Григорія на руську культуру. Життєпис Григорія, так само, як і життєписи з «Римського патерика», були представлені в руських «Прологах» і збірках, які складалися з текстів напучувального змісту. Зокрема, «Життєпис св. Венедикта», котрий був символом Європи та західного монастицизму, міститься в напучувальних збірниках та віршуваннях Л.Барановича. Нарешті, цілковито леґендарна історія про папу Григорія, котрий нібито був порятований у дитинстві рибалками, трапляється в українській писемній та усній традиціях. Можна припустити, що українське духівництво могло ідентифікувати папу Григорія перед XVII ст. Його життєписи містилися в рукописах давньої Київської митрополії. Декілька текстів, пов’язаних із традицією папи Григорія на руських землях, додаються.The purpose of my survey is to consider the Middle Ruthenian (XVth–XVIIth centuries) narratives with the name of Pope Gregory the Great (540–604). There are several types of texts traditionally attributed to this Pope: moral treatises, homilies, sermons, church songs, vitae of saints. All known texts attributed to Pope Gregory the Great could be divided in two types: original and apocryphal. Traditionally attributed to him Dialogs with Peter in Four Books about Italian and Sicilian Fathers (in Old Slavonic translation this book was known as «Roman Patericon») had tremendous popularity in medieval Eastern and especially Western Christendom. However, the authority of Gregory was put into doubt since the Reformation. The Dialogs were further investigated by Francis Clarck in the last decades. After his careful research of text’s history and painstanking comparisons, he concluded that the Dialogs were not composed by St. Gregory. Clarck suggests that Dialogs were prepared after the death of Gregory with the help of his own letters and little known fragments of his texts. The translation and copying of Gregory’s original and pretended texts had continuation in period of Kyivan cultural and religious revival in XVIIth century. It was a new stage of Gregory’s virtual influence on Ruthenian culture. Vita of Gregory like Vitae borrowed from Roman Patericon were presented in Ruthenian Prologues – collections containing edificatory prose and sermons. For instance, Vita of St. Benedict, who was a symbol of Europe and Western monasticism, was presented in sermon’s miscellanea and in Lazar Baranovych’s versification too. Finally, the almost legendary story about Pope Gregory, who was saved allegedly by fisherman in his childhood, occurred in Ukrainian manuscripts and oral tradition. It is possible to say that old Ukrainian or Belorusian clergy until XVIIth century could recognize the person of Pope Gregory the Great. His Vita existed in manuscripts of Old Kyivan Metropolitanate. Several sources belonging to Pope Gregory’s tradition on Ruthenian lands are attached.