Распределение плотности потока солнечных радиовсплесков III типа

Abstract

Показано, что оценка вероятности излучения энергии описывается не распределением плотности потока Р, а распределением обратной величины 1/Р. Применение этой закономерности для анализа опубликованных распределений позволило обнаружить, что всплески III типа с пиковым потоком порядка 100∙10⁻²² Вт/м²Гц содержат приблизительно в 10 раз больше энергии, чем суммарное излучение всех вместе взятых всплесков с потоком 10∙10⁻²² Вт/м²Гц каждый. Следовательно, источник излучает энергию в радиодиапазоне в основном в виде редких интенсивных всплесков, а не в виде множества слабых всплесков.

Показано, що оцінка імовірності випромінювання енергії описується не розподілом щільності потоку Р. а розподілом оберненої величини 1/Р. Застосування цієї закономірності для аналізу опублікованих розподілів дозволило виявити, що сплески III типу з піковим потоком порядку 100∙10⁻²² Вт/м²Гц містять приблизно в 10 разів більше енергії, ніж сумарне випромінювання всіх разом взятих сплесків з потоком 10∙10⁻²² Вт/м²Гц кожний. Отже, джерело випромінює анергію в радіодіапазоні в основному у вигляді рідких інтенсивних сплесків, а не у вигляді безлічі слабих сплесків.

It is shown that the estinate of the energy emission probability described by the distribution of the inverse quantity 1/P rather than the distribution of the flux density P itself. The application of this result to the analysis of the empirical histograms of type III bursts showed that the bursts with a peak flux of the order of 100∙10⁻²² W/m²Hz contain 10 times more energy than the total energy of all short tracks with a flux of 10∙10⁻²² W/n²Hz each. Therefore, the radio sources emit the is energy mainly in the form of powerful bursts rather than in the form of numerous weak bursts.