Своєрідність Шевченкового вірша: особливості інтерпретацій

Abstract

У статті розглянуті різні погляди літературознавців на характер Шевченкового віршування, зокрема трактування його як коломийково-шумкового (С. Смаль-Стоцький, Ф. Колесса), силабо- тонічного з перевагою чотиристопного ямба (Є.-Ю. Пеленський, М. Рильський), силабічного (І. Качуровський). Автор доходить висновку, що вірш Шевченка не вкладається в жодну з цих систем, а має плинний характер, пов’язаний зі зміною смислово-емоційних тональностей.

The article deals with various views of literary critics on the specifics of Shevchenko’s versification, in particular, on those of its interpretations which stress the meaning of kolomiyka-shumka model (S. Smal-Stotsky, F. Kolessa), the accentual-syllabic structure with the predominance of four-foot iambus (Ye.-Yu. Pelensky, M. Rylsky), or the syllabic structure (I. Kachurovsky). The author thus comes to the conclusion that Shevchenko’s verse cannot be put into any of these systems, and that its versatility derives from the frequent changes of semantic strategies and emotional tone.

В статье рассмотрены различные взгляды литературоведов на характер шевченковского стиха. Автор выделяет истолкование его к ак к ол омыйк ово -шумк ового (С. Смаль - Стоцкий, Ф. Колесса), силлабо-тонического с преобладанием четырехстопного ямба (Е.-Ю. Пеленский, М. Рыльский), силлабического (И. Качуровский). Автор приходит к выводу, что стих Шевченко не укладывается ни в одну из этих систем, а имеет текучий характер, связанный с изменением смысл ово-эмоциональных тональностей.