Від скульптури до змісту: реформуючи культурну та історичну спадщину

Abstract

Стаття присвячена реформам культурної пам’яті в Україні під час трагічних подій російсько-української війни, а саме деколонізації та дерусифікації. Наголошується, що Росія протягом століть наступала на Україну не тільки силою зброї, але й культурною складовою, одна із яких – це пушкінська спадщина. Доведено, що переосмислення різних мистецьких проєктів в Україні та чужих наративів, поряд з якими ми співіснували десятиліттями, але котрі аж ніяк не були спрямовані на заходи з промоції української ідентичності, нині – це реакція на воєнний конфлікт та український арт-супротив. Встановлено, що у «війні культур Пушкіна проти Шевченка» в Україні переміг Шевченко.The article is devoted to the reforms of cultural memory in Ukraine during the tragic events of the Russian-Ukrainian war, namely de-Russification. It is emphasized that for centuries Russia has been attacking Ukraine not only with the power of weapons, but also with the cultural component, one of which is the Pushkin heritage. It is proved that the rethinking of various elements of art projects in Ukraine and other people’s narratives, alongside which we have coexisted for decades, but which were not aimed at promoting Ukrainian identity, is now a reaction to the military conflict and Ukrainian art resistance. It has been established that in the “war of cultures of Pushkin against Shevchenko” in Ukraine, Shevchenko won.