От поверхностных структур к интегральной глубинной модели Кировоградского рудного района (Украинский щит). 1

Abstract

В работе выполнен детальный анализ поверхностных структур Кировоградского рудного района и особенностей их глубинного строения. Для Новоукраинского гранитоидного и Корсунь-Новомиргородского рапакиви-анортозитового массивов анализ выполнен по сейсмическим данным на всю мощность коры, а для урановорудных полей по данным глубокого бурения до глубины 3 км. Показано, что Новоукраинско-Корсунь-Новомиргородский плутон был сформирован в два краткосрочных этапа (импульса) магматической деятельности, разделенных длительным промежутком времени. На первом этапе возник внутрикоровый Новоу краинско-Кировоградский гранитоидный, на втором этапе Корсунь-Новомиргородский рапакиви-анортозитовый массив. В процессе совместного анализа геологических и сейсмических данных определился круг вопросов для дополнительного изучения. В первую очередь это особенности глубинного строения Кировоградской и Звенигородско-Анновской зон разломов.

Раніше в Кіровоградському рудному районі був установлений просторовий зв'язок родовищ урану, золота, літію із широтним прогином у рельєфі поділу М. Це відкриття змінило традиційні уявлення про металогенію району і визначило нову проблематику: простеження його поверхневих структур на глибину, включаючи поділ кора - мантія. Із широким залученням даних картувального й глибокого розвідувального буріння детально охарактеризовано поверхневі структури Кіровоградського рудного району, розглянуто співвідношення внутрішньокорового Кіровоградсько-Новоукраїнського масиву, підкорового Корсунь-Новомиргородського масиву й поділу Мохо, зіставлено поверхневі й глибинні структури урановорудних полів й описано вертикальну метосоматичну й рудну зональність великих уранових родовищ.