Особливості репарації ДНК у лімфоцитах периферичної крові та пухлинній тканині хворих на рак ендометрія

Abstract

Мета: зіставити рівень нестабільності геному лімфоцитів периферичної крові (ЛПК) та експресію маркерів системи місметч-репарації (mismatch repair— MMR) у пухлинних клітинах аденокарцином ендометрія з клінічними характеристиками хворих та морфологічними особливостями раку ендометрія (РЕ). Об’єкт і методи: у роботі використано зразки пухлинної тканини та ЛПК 67 хворих на РЕ. Оцінку експресії MMR-білків MSH2 та MLH1 проводили імуногістохімічним методом. Рівень пошкоджень у ЛПК оцінювали за допомогою методу гель-електрофорезу ізольованих клітин. Результати: за даними імуногістохімічного аналізу всі досліджені пухлини були розподілені на MMR-дефіцитні (за відсутності експресії MSH2 та/або MLH1) та MMR-профіцитні (за наявності експресії MSH2 та MLH1). Встановлено, що MMR-дефіцитний фенотип наявний переважно уG1- та G2-карциномах із неглибокою інвазією у міометрій, тоді як MMR-профіцитний більш характерний для G3-пухлин зглибокою інвазією. Показано, що медіана кількості відрепарованих пошкоджень ДНК у ЛПК становить 63,9%, на основі чого пацієнтки були розподілені на групи з високим (> 63,9%) та низьким (< 63,9%) рівнем відрепарованих пошкоджень уЛПК. Визначено, що у групі хворих на РЕ із високим рівнем відрепарованих пошкоджень ДНК у ЛПК кількість MMR-профіцитних карцином становила 100%, а у групі пацієнток із низьким рівнем — 78%. Крім того, у хворих на РЕ з великою кількістю відрепарованих пошкоджень ДНК у ЛПК експресія MSH2 у пухлинних клітинах була вищою (індекс мітки (ІМ) 72,0 ± 3,1%) за показник у пацієнток із малою кількістю відрепарованих пошкоджень ДНК у ЛПК (ІМ 40,3 ± 2,2%; p < 0,05). Подібна тенденція виявлена для маркера MLH1 (ІМ 66,7 ± 8,6 та 45,6±4,0% відповідно). Висновок: стан репараційних процесів уЛПК хворих на РЕ асоціюється з експресією MMRбілків MSH2 та MLH1 в аденокарциномах ендометрія, що обґрунтовує можливість застосування ЛПК як сурогатних маркерів.Aim: to compare the level of genomic instability in peripheral blood lymphocytes (PBL) and the expression of mismatch-repair (MMR) proteins in endometrial carcinoma cells with clinical characteristics of endomerial cancer (EC) patients and tumor morphological features. Object and methods: evaluation of MMRproteins MSH2 and MLH1 expression was performed by immunohistochemical method. DNA repair efficiency in PBL was assessed by comet assay. Results: according to immunohistochemical analysis all examined tumors were divided into MMR-deficient (absence of MSH2 and/or MLH1) and MMR-proficient (presence of both MSH2 and MLH1). MMR-deficient phenotype was observed mainly in G1- and G2-carcinomas with shallow myometrial invasion, while MMR-proficient was more typical for G3-tumors with deep invasion. Median number of recovered DNA damage in PBL was 63.9% and on this basis all patients were assigned to groups with high (> 63.9%) and low (< 63.9%) DNA repair efficiency in PBL. It was shown that in EC patients with DNA repair efficiency in PBL the number of MMR-proficient carcinomas was 100%, while in patients with low level it was 78%. In addition, EC patients with high level of recovered DNA in PBL had stronger MSH2 expression (label index (LI) 72,0 ± 3,1%) than EC patients with low level (LI 40,3 ± 2,2%). A similar trend was found for the MLH1 (LI 66,7 ± 8,6 and 45,6 ± 4,0%, respectively). Conclusion: DNA repair efficiency in PBL of EC patients is associated with expression of MMRproteins MLH1 and MSH2 that confirms the possibility of using PBL as surrogate markers.