Під покровом гоголівської “Шинелі”: архетипи проти стереотипів (спроба ритуально-міфологічного аналізу повісті)

Abstract

У статті зроблено спробу ритуально-міфологічного аналізу повісті Миколи Гоголя “Шинель”. Апелюючи до тієї дослідницької традиції, яка особливої ваги надає релігійним підвалинам світогляду письменника, авторка доходить висновку, що протагоніст повісті – носій низки показових символічних рис психо- й міфотипу переписувача священних текстів. Паралельно розглядаються архетипальні мотиви раю, персони та ін., що формують й утримують своєрідний міфологічний підтекст “Шинелі”. Здійснений аналіз дає змогу з дещо іншої перспективи подивитися на стереотипи, закріплені у сприйнятті цього твору.

The paper was written as an attempt at myth-ritual reading of Nikolai Gogol’s narrative “The Overcoat”. Abutting upon the tradition of interpretation which attaches great importance to the religious foundation of the Russian writer’s world-view, the author argues that the protagonist of Gogol’s narrative should be considered a representative of the psychological and/or mythological type of the Holy Scriptures’ copyist. The paper analyses the archetypal motifs of paradise and person which imply the subtext meanings of “The Overcoat”, thus offering a new perspective on the old interpretational stereotypes.

В статье сделана попытка ритуально-мифологического анализа повести Николая Гоголя “Шинель”. Апелируя к той исследовательской традиции, которая особое значение придает религиозным основам мировоззрения писателя, автор статьи приходит к выводу, что протагонист повести – носитель ряда показательных символических черт психо- и мифотипа переписчика священных текстов. Параллельно рассматриваются архетипальные мотивы рая, персоны и др., формирующие и удерживающие своеобразный мифологический подтекст “Шинели”. По мнению автора статьи, осуществленный анализ даст возможность с несколько другой перспективы посмотреть на стереотипы, которые закрепились в восприятии этого произведения.